Утвердження, а не заперечення передання

     

"Передання", - казав Честертон, "демократія мертвих". Він, звісно, мав рацію. Але такий спосіб викладання справи висловлює також припущення про кордони для передання. Церква, врешті-решт, не демократія, а монархія, якою благодатно править Христос. Його божественне Царювання виставляє межі, які звичай і прецедент, якими б шановними та священними вони не були, переступати не сміють. Якби пан Честертон зважив був на цей бік речей, то ніколи не нарікав би, що Реформація вибірково вихопила Писання з величної процесії передання, а потім виставила цю єдину частину проти іншої, однаково автентичної - частини тієї самої процесії. Якби він уважніше подивився на величну процесію історичного християнства, то побачив би, що "Саме Писання" є утвердженням, а не запереченням істинного християнського передання.

Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»