Дух оживлює

Зверніть пильну увагу на Христові слова: «Дух оживлює», бо ці слова не залишають нас ані в сумніві, ані в помилці. Незабаром по тому, як Він промовив ці слова, Він пояснює значення слова «дух». Він каже: «Слова, що їх Я говорив вам, то дух». Він робить це, аби ми могли зрозуміти, як зводять підступні проповідники, які приходять і хваляться про Духа, заявляючи про те, що вони відчувають спонукання любові і духа проповідувати. Насправді вони й сьогодні говорять: «Я вам бажаю добра і я щирий, коли це кажу. Бог на небесах знає, що я душу свою готовий віддати, аби спасти вас». Але кажіть їм: «Ідіть і проповідуйте гусам. Ви – біси. Не нападайте на мене і не бентежте мене своїми духами. Христос не хоче, аби я вас слухав». Він проголошує: «Дух оживлює». А де ж ви і я? «Слова, що їх Я говорив вам», – каже Христос, «то дух. Якщо будете триматись Моїх слів, то його маєте». 

Можливо у вас є спокуса промовляти: «Де Дух оживлює? Або яким чином? Де я знайду Духа?» Відповідь така: «Тримайтеся Моїх слів і мови. Якщо ви це будете робити, то будете мати Духа». Таким чином слова є дух в тому, хто проповідує і навчає, а також в тому, хто слухає і вірує. Людина є дух у тій пропорції, у якій вона прислухається до Слова. З іншого боку, вона – плоть у пропорції до власної плоті і невірства.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 6:63