Євангельське вчення - дар Божий

Коротко кажучи, учень повинен чути Боже Слово, а вчитель повинен його проголошувати. Обоє вони мусять йому коритись, обоє – його бранці і зобов’язані його слухати і проповідувати. Вони не сміють відступатись ні ліворуч, ні праворуч. Кожен, хто перебуває в ньому, шукає слави Того, Хто послав Його. Будь-який відступ від нього неправильний. Хоча й гріх перебуває в нас далі, він нам не може зашкодити. Бо ми – досконалі в Ньому і вільні від неправедності, бо ми навчаємо Слову Божому в його чистоті, проповідуємо про Його милосердя і приймаємо Слово у вірі. І це кладе край неправедності, яка нам шкоди не завдає. В цій доктрині не має ніякої фальші, тут ми цілком чисті. Це вчення щире, бо воно – дар Божий.  В нашому житті далі залишають винні та грішні частинки. Але це нам не зараховується, це – прощено. Нам воно не виставляється, але над каталогом наших гріхів ми бачимо пояснювальний напис: «Прощення гріхів!» І він їх стирає повністю.

Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св. Івана