Нікейський Символ віри
далі виявляє дуже гарний приклад того, як нова мова інколи стає необхідною саме
для того, аби підтримувати незмінними давні істини. Давня істина полягала в
тому, що Ісус – Бог. Це Арій і його прибічники заперечували, хоча й мова їхня з
плином часу ставала все пронирливішою. Коли аріани говорили: «Ісус – Господь»,
то це була давня мова Біблії, яка використовувалась для покриття нової фальші
про те, що Ісус насправді не був Бог. Аби викурити такі заперечення і такі
викрутаси, Нікейський Символ віри (насправді Символ віри Нікеї 325 року та
Константинополя 381 року) обрамив «нову» мову: «Бог від Бога, Світло від
Світло, Бог істинний від Бога істинного, народжений, не створений» і особливо «єдиносущний
з Отцем». Цей останній вислів (по-грецькому гомоузіон)
аріани ненавиділи особливо. Вони чинили йому опір, як «новоспеченому». Втім,
саме ця «новоспечена» мова зберегла давню істину в той час, коли давня мова
використовувалась для прикриття нової помилки. Коли «з добрими словами
трапляються лихі речі», то можливо настає час для того, щоб Символи віри
бралися до виправлення становища…
Курт
Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»
Немає коментарів:
Дописати коментар