(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Отож, благаю
вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього
покликано вас, зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові
терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло,
один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь,
одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через
усіх, і в усіх. А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й
сказано: «Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!» А те, що
«піднявся був», що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць
землі? Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити
все. І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за
благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло
служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з'єднання
віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру
науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду… (Ефесян 4:1-14)
Христос христився! У ріці Йордані!
Дорогі брати і сестри, позавчора
по всій Україні чимало людей святкували Водохрища – так частіше в народі
називають день Хрищення Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, який у Церкві
має ще одну назву – Богоявлення. На Водохрища, як і не деякі інші свята
особливо видно в що ми віруємо або ж у що вірує маса людей.
Більшість
новин у цей день рясніли відео та фоторепортажами про те, як люди, часом зовсім
голі і при цьому нікого не соромлячись, бігли до ополонок і занурювались у них
– хто лише один раз, а хто тричі; хто зі знаком хреста, а хто без. Хтось казав,
що таким чином змиває всі свої гріхи, а хтось казав, що ось так він або вона
загартовується.
Ще хтось
поспішав у цей день набрати свяченої води. В деяких місцях повідомлялося навіть
про невелику штовханину тих людей, які хотіли отримати першими свячену воду або
достатню кількість свяченої води, яку потім можна використовувати для різних
цілей і для духовних цілей також.
Таким чином купання 19 січня мало
принести якісь особливі благословення для тих, хто заходив у студену, крижану
воду. І свячена вода теж має принести свої якісь особливі духовні благословення
для кожного, хто її отримає і буде не просто пити, а використовувати її, наче
Святе Причастя.
Цілком може бути, що купання у
крижаній воді може принести якісь фізичні благословення для тіла. І цілком може
бути, що споживання свяченої води також буде корисним для тіла. Врешті-решт,
над свяченою водою промовлялася молитва і над нею часом таки лунає Боже Слово
або й навіть проповідь Божого Слова. І Апостол Павло каже: «Кожне-бо Боже
твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно-бо освячується
Божим Словом і молитвою» (1Тим. 4:4, 5).
Але духовних благ ні купання в
крижаній воді, ні споживання свяченої води не приносить. Навіть більше, якщо ми
будемо покладати надію, наприклад, на прощення гріхів у навіть трикратне
занурення у студену воду, навіть із знаком хреста, ми будемо мати радше
проблему і ще більше гріхів, а не їх відпущення. Або якщо ми думаємо, що, п’ючи свячену воду, ми будемо мати
якісь особливі духовні благословення від Бога, то ми на їх місці радше
отримаємо осуд Божий.
Чому так, а не інакше? Відповідь
на це знаходимо у вірші, який є центральним у нашому Біблійному тексті на
сьогодні. «Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що
Він над усіма, і через усіх, і в усіх».
Один Господь – каже нам Христів
Апостол. Не два, не три, не п’ять,
не сонм, а всього на всього один Господь. Символ віри Ізраїлю до воплочення
Христа лунав таким чином: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш – Господь один!» А
після цих слів ішли такі: «І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і
всією душею своєю, і всією силою своєю!» (Повторення Закону 6:4, 5).
Старозаповітні ізраїльтяни, як і багато нинішніх українців по своєму розуміли
слова Писання.
За допомого, за здоров’ям, за бізнесовою удачею вони
зверталися в різні місця, а не лише до Господа. Св. Пророк Ілля так докоряв
народові, який думав, що можна шукати благословень в чомусь іншому поза Богом:
«Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а
якщо Ваал ідіть за ним!» (1 Цар. 18:21). А Господь Христос каже нам у
Євангелії: «Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а
другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете
Богові служити й мамоні» (Мт. 6:24).
Адже те, на що ми покладаємо нашу
надію і є нашим Богом, нашим Господом. І не грає ролі, чи це купання на Йордан,
чи пиття свяченої води, чи надія на гроші, чи на владу – все, що заміняє одного
Господа, стає нашим богом, фальшивим, але богом.
Проте «один Господь» і іншого
Бога немає. Цей Господь створив і небо, і землю, і все їх наповнює. Цей Господь
створив людей. Цей Господь виткав кожного із вас, любі брати і сестри, в
утробах ваших матерів. І хоча ви – грішні, і заслуговуєте лише гнів Божий, на
дочасну, і вічну смерть, Він далі про вас піклується. Сонце, яке щодня сходить,
хліб на вашому столі, одяг, який гріє ваше тіло, домівка і родина – все це
дається люблячим Господом.
І найголовніший, і найбільший дар
– Ісус Христос, Єдинородний Божий Син. Саме
через Ісуса Христа, через Божого Сина ми пізнаємо Бога. Як пише Апостол Іван «Ніхто
Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був»
(Ів. 1:18). Ісус виявляє всемогутність Бога.
Ісус виявляє всевідання Бога. Ісус виявляє всюдисущість Бога. І найголовніше –
Ісус виявляє нам Божу любов.
Цю любов намагається з усіх сил
затінити світ і диявол. Вони намагаються показати нам Бога Законодавця і Бога
Суддю. Вони хочуть, аби ми від Бога втікали, як злочинці намагаються втекти від
представників органів правопорядку. Вони хочуть, аби шукали прощення гріхів у
зануренні в крижану воду чи шукали духовних благословень через пиття свяченої
води.
Але Бог насамперед є любов. І ця
любов виявляється повною мірою у Божому Сині. Ісус дуже любить вас, любі брати
і сестри. Він зійшов з небес, аби стати людиною в усьому такою, як ми, але без
гріха. Проте Він настільки нас полюбив, що на Себе забрав усі наші гріхи.
І Він приніс за них повну
заплату. Він у жертву за всі наші гріхи приніс Самого Себе, святого Сина
Людського і Сина Божого. Його невинна кров була пролита за кожен ваш гріх і
переступ, за кожне ваше неправильне слово і лиху думку. Немає такого вашого гріха,
якого б Христос не забрав на Себе. Він помер на хресті замість вас. Аби ви не
помирали навіки, помер Син Божий. Аби ви
воскресли до життя вічного, Він здолав вашу смерть і вийшов переможцем над нею
із гробу.
Ісус далі любить кожного з вас,
дорогі брати і сестри. В Ісусі – прощення гріхів. В Ісусі – ваша праведність. В
Ісусі – все ваше спарвжнє добро і всі найрясніші благословення, як про це каже
наш Апостол в листі до римлян: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав
Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» 8:32).
Все Отець дає тим, хто визнає, що
є лише один Господь, виявлений Ісусом – Отець, Син і Святий Дух. Але як ми
отримуємо це прощення гріхів, здобуте для нас Христом такою дорогою ціною? Як ми отримуємо праведність Божу? Як ми
отримуємо воскресіння і вічне життя, і Царство Небесне?
Відповідь дає нам знову Господь
Святий Дух вустами Апостола Павла. І ця відповідь сьогодні «одна віра». Так
було споконвіку, що праведний живе вірою. Віра – одна. Немає інших вір, які
дають життя. І ця віра, яка дає приносить прощення гріхів, усі благословення
Божі, воскресіння і вічне життя – віра в Христа. Ніяка інша віра цього не
приносить. Всі інші віри, мусульманська, індуська, язичницькі всякі інші
вірування приносять лише обман. Бо поза Христом спасіння немає.
А ця віра в Христа або ж як ми ще
називаємо її християнська віра вона наче рука, яка невпинно приймає всі дари
Божі і приносить їх нашій душі, і навіть нашому тілу, бо й воно буде втішене в
Останній День, коли Христос повернеться у славі і воскресить його із мертвих,
підніме з пороху до вічного і досконалого життя у Царстві Божому. Таку віру
творить лише Євангеліє. І таку віру мали вже наші прабатьки Адам і Єва, Авраам
і праведний Йов, який сповідує, дивлячись Духом на воскреслого Христа: «Я знаю,
що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою,
яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, – сам я побачу Його, й мої
очі побачать, а не очі чужі...» (19:25-27).
І так само як є лише одна віра, є
лише одне Хрищення. Саме в ньому Господь Святий Дух творить спасенну віру в
дітках і народжує нас усіх до громадянства у Царстві Божому. Так само як вода
відділила Ноя і його родину від засудженого грішного світу у час потопу, так
само і води Хрищення у яких діє всемогутнє Боже Слово, відділюють вас від суду
Божого до Божої благодаті, до Христа, до Божої невимовної любові і до Божої сім’ї.
Через віру і через Хрищення ви,
любі брати і сестри, не лише брати і сестри одні одному, але й діти Божі, сини
та доньки люблячого Отця. Як написано: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа
Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!» (Гал. 3:26,
27) Ось так починається все з одного Господа і до одного Господа Хрищення нас
повертає.
Не випадково наш Нікейський Символ
віри починається зі слова «Вірую», а потім так детально, у подробицях описує
віру в Христа Ісуса, через Якого ми маємо доступ до Отця, і про Якого звіщає
Святий Дух. А наприкінці цей Символ віри сповідує: «Визнаю одне Хрищення на
відпущення гріхів». Є Хрищення – є відпущення гріхів. Чому є відпущення гріхів?
Бо є Христос, наш Викупитель від гріха і є спасення віра, створена Господом
Святим Духом, яка горнеться до Христа, тулиться до Нього у Слові і спонукає
уста наші куштувати Христові істинні тіло та кров у хлібі та вині Святої
Вечері, бо з ними і через них Бог дає нам прощення гріхів, спасіння і вічне
життя.
Ось яке купання і ось яке
частування дає нам наш люблячий Господь – купіль Хрищення до якої ми
повертаємось не один раз на рік, а щоразу, коли каємось у гріхах і знаходимо не
фальшиву, не уявну, а справжню втіху в Сині Божому. Дає нам Бог і справжню,
божественну живу воду у Євангелії не один раз на рік, а завжди – у Слові та
Таїнстві Святої Вечері, і особливо, щоразу, коли ми збираємось в Христове Ім’я
у нашій церкві, аби почастуватись Христом, а отже і обновитись у праведності, і
покріпитись у прощенні та Божій милості і благодаті, і подякувати Господу, що
Христос христився! У ріці Йордані! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар