Ось так діє світ. Ніхто
не дивиться на свого ближнього незатуманеними очима крім християнина, зір якого
глибокий і сильний. Він дивиться на своїх ворогів очима милосердя і співчуття
та не бажає їм жодного зла. Навіть коли його ворог розгніваний і сердиться на
нього, він думає собі: «Це велике цабе – нещасна людина, вона – вже засуджена,
чому ж я повинен бажати йому ще більшого зла? Якщо мій ворог далі таке буде
робити, то він належить самому дияволу».
До цієї людини він відчуває співчуття і з радістю побачить її спасенною.
Інші дивляться на свого ближнього очима ненависті, заздрості та гордині. Ось
так і на нас дивляться вони як на лиходіїв. Про це каже Господь: «Не судіть за
обличчям, але суд справедливий чиніть, тобто на Моє діло і на Мене дивіться
справедливо».
Це було записано нам на
приклад і для нашої втіхи, аби ми не тривожились, коли таке саме буде
відбуватись з нами. Істина проголошується і її чують, але нам за неї докоряють,
як обманщикам. І хоча свою позицію ми захищаємо у найдоречніший спосіб і робимо
її яснішою від сонця, нас все-одно засуджують і паплюжать. Нам не уникнути
того, щоб з нас знущалися і дивилися на нас скляними очима. Що ж, якщо
по-іншому бути не може, то хай буде як є. Цього не уникнути, якщо люди
дивляться на світ крізь кольорові скельця і змінити цього я не можу. Таке
робили і Христові. Його називали бунтівником. І навіть паном дому Вельзевула, і
через це нас називають вони чортами (Мт. 10:25). І ми це заслужено терпимо, але
з Його поміччю ми це здолаємо, як здолав Він.
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св.
Івана
Немає коментарів:
Дописати коментар