Суть полягає в тому, щоб
визнавати, що саме є правильним
розумінням Біблії і утверджувати його на противагу противним заявам.
Неспроможність так робити надає рівні права усім поглядам і відбирає від
Писання будь-який, і всякий сенс, і значення.
Ухвали про правильне розуміння
Писання воплочені в Символах віри та Сповіданях і таким чином зберігаються
упродовж століть. (Віросповідані гімни, як-от: Филип’ян 2:6-11 і 1 Тимофія 3:16
задокументовують практику обрамлення коротких підсумків віри вже в
Новозаповітні часи). Без таких віросповідних ухвал ніколи нічого не залишається
постійним. Бо щоразу, коли з’являєтиметься якась відмінність, то слід буде по-новому винаходити колесо. «Ніякого символу віри окрім
Христа» – сам по собі символ віри і при тому такий, що сам собі суперечить!
Курт
Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»
Немає коментарів:
Дописати коментар