(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї. І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене. І до Мене прорік: «Ти – раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!» І Я відповів: «Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом. Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю». І Він сказав: «Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі! Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе» (Ісаї 49:1-7).
Христос хрищається! В ріці Йордані!
Дорогі брати і сестри, доктор Мартін Лютер був свого часу говорив: «Христос і Його Слово були глупством і спокусою для юдеїв і язичників, і для них вони – ніщо. Так і нині в цілому світі ми (проповідники Євангелія) наче сміття і отрута. Настільки (начебто) нерозумним і навіть пагубним та бісівським є те, що ми кажемо. Саме таким є постійний досвід благочестивих і саме таким був досвід Христа, коли Він почав правити Словом».
Сьогодні слова із книги Св. Пророка Ісаї починаються саме зі слів Христа. Це Він кличе, звертаючись до островів і народів здалека, тобто – до всіх людей і до всіх народів на світі. Світові може бути байдуже до Бога. І, звісно, противник людського роду, дуже хотів би, аби ми були байдужі до того, що каже наш Творець. Диявол хоче нашої погибелі. Для цього він постійно поширює свої обмани про Бога і про Його Слово. Він робить усе, що може, аби спинити проповідь Божого Слова і все, аби ми проповіді чистого Євангелія не почули.
Наша грішна плоть не хоче чути того, що каже Бог, адже Боже послання дуже чітке: «Заплата за гріх – смерть». Їй це послання лунає як вирок, тож вона теж не хоче чути Христа. Чути Христа потребує нова людина, але плоть бунтує про такого слухання і теж готова чинити свої перепони, аби ми затуляли вуха або просто не знаходили часу на слухання Христового Слова.
Проте голос Христа лунає і він звернений до всього людства. Він кличе, аби ми звернули увагу на той факт, що Христос покликаний з утроби Діви. Господь знову повертає до свого дивного Різдва. Господь промовляє про Своє народження, про Своє воплочення. Він також говорить про те, що Його Ім’я буде відоме ще з нутра Його неньки.
Про Ім’я Христа благовістив Діві Марії Архангел Гавриїл: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус» (Лк. 1:30, 31). І Йосипові Ангел з’явився уві сні та промовив: «Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому Ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Мт. 2:20, 21). Імення Ісус означає Спаситель.
Але як Він буде спасати? Що буде Його головною зброєю, аби визволити людей від рабства гріха, влади диявола і від самої смерті? Господь каже про Його надзвичайно могутню зброю – Його уста, тобто Його Євангеліє, Його Слово, яке Він порівнює із гострим мечем.
Людське слово – інше. Ми багато чого говоримо, і багато нашого говоріння – пуста балачка. І хоча людським словом можна і підбадьорити, і поранити, і навіть убити, воно, якщо воно розумне і сильне, то все-таки має вплив на це життя, на цей світ. Але Боже Слово має впив на все. І найголовніше Боже Слово має вплив на вічне життя або на вічні муки.
В Посланні до євреїв читаємо: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» (4:12, 13).
І ось цьому Слову і грішна плоть, і диявол і світ чинять опір. Проте якраз це Слово є головною зброєю Христа, Його мечем. Взагалі меч – символ влади. Коли Апостол Павло описує світський уряд, то каже, що злочинці недарма бояться влади, бо у влади є меч для карання зла.
Подумаймо на хвильку про таке: а що коли меч сталевий замінити на меч картонний? Що коли владі в руки замість сталевого меча повкладати картонні мечі? Ви тоді скажете: тоді влада перетвориться на вертеп, на театральну постановку – вона не зможе карати зло фальшивим мечем.
А тепер поставимо питання так: а що коли Слово Боже замінити на передання? Що коли в Церкві замість Слова Божого будуть проповідувати людські історії, візії, бачення і всякі легенди? Це означає замінити справжню Христову зброю, Його Слово, Його Євангеліє - зброю якою Він поборює владу темряви, гріх, диявола і смерть на іграшкову зброю, якої сили темряви і смерті не бояться, бо вона їм не завдає ніякої шкоди.
Але Слово Боже – гострий меч і воно виходить із уст Христа. І воно руйнує і гріх, і диявола, і смерть. Син Божий сьогодні також себе порівнює із гострою стрілою, яку Він називає стрілою добірною, що схована в Божому сагайдакові. Після Різдва Христового, після того, як пастухи всім розповідали у Віфлеємі про народження Спасителя; після того, як Його прославив у храмі серед віруючих старенький Семен, а пророчиця Анна всім про Нього розповідала, після того, як про Нього в Єрусалимі урядові засвідчили мудреці зі Сходу і після невдалої атаки царя Ірода на Христа, Господь був схований Божому сагайдаці – посеред Його народу.
Сьогодні в нашому Євангелії ми чули, як Господь об’являється народові і цілому світові – тож сьогоднішнє свято так і називається Богоявлення: Хрищення Господа нашого Ісуса Христа. Добірна стріла, схована в сагайдаці Божому стає перед усім народом. Добірна стріла із Божого сагайдака спрямовується у ціль і вражає ціль у саму серцевину – у гріх.
Своєю кров’ю на хресті Голгофи Ісус обмиває усі наші гріхи. Ісус приносить Себе Самого у жертву святу та досконалу за всі наші переступи. Ісус помирає на нашому місці і замість нас за гріхи. А на третій день Він виходить переможцем над смертю із гробу.
Ісус Христос, добірна стріла, влучає у десятку диявольських обвинувачень. Бо диявол – це обманщик і убивця, а сила його обманів і сила його погуби – наші гріхи. Та коли гріхи обмиті Христовою кров’ю; коли вони прощені заради Христа, то диявол більше не має в чому нас обвинувачувати. Адже вірою в Христа ми прощені, ми виправдані, бо Христос – усе це зробив заради нас і для нас. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:16, 17).
Ось як прославляється наш люблячий Бог – Своїм Сином Єдинородним, про Якого у час Водохреща Він каже: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Мт. 3:17). Кожен проповідник може інколи оплакувати свою працю такими словами: «Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу». Подивіться, скільки мало християн, хоча Євангеліє проповідується у його чистоті!
Тож Господь сьогодні покріплює і підбадьорює нас дальшими словами: «Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом». Ми не очікуємо нагороди від світу. Адже ми не слуги світу, а слуги Христові. І мета наша не догодити світові. Догоджання світові не наш поклик. Натомість через Своїх проповідників, що несуть Христів меч – Його Слово, Ісус, як це ми чуємо в Ісаї, навертає до Бога Якова і збирає Собі Ізраїль.
«Не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля, і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: «в Ісаку буде насіння тобі». Цебто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння», – промовляє Господь Святий Дух через Апостола Павла в Посланні до римлян (9:6-8). Іншими словами, істинним Ізраїлем, тобто народом, який вірує в Христа, стануть багато язичників, а багато дітей Авраамових по плоті не увірують в Христа і будуть начебто від Ізраїля, але не ізраїльтянами, неспасенними.
Ось так Христос стає шанований в очах Господніх, а Його Бог стає Його міццю і міццю усіх, хто в Христа вірує. Своїм мечем, Своїм Словом Ісус спасає не лише вибраних у тілесних нащадках Аврама, але й Він стає світлом народів і зокрема Христос є світлом українського народу. Ісус – наше Світло і Життя, поза Ним лише темрява і ад. Тож кожен, хто вірує в Христа, має світло і є істинним ізраїльтянином, а отже має вічне життя.
Про Христа Отець каже, що Він – спасіння Боже до кінців землі. Не грає ролі, де живе якийсь народ або якась окрема людина, спасінням Божим є лише Христос. Бог учинив Христа спасінням і для нас, любі брати і сестри. Коли ми віруємо в Христа, то маємо і прощення гріхів, і спасіння, і вічне життя. Ні в кому іншому спасіння немає. Спасіння є лише в Христі і це спасіння Він має для вас.
Так, Христом нині багато-хто обриджує, – каже нам сьогодні Господь. Так, Христа нині багато людей зневажають, – каже Він. Його Словом нехтують. Але не слід цим перейматись. Це – природна реакція гріха та світу, що лежить у злі. Попри це Ісус діє через Його Слово і воно живе та діяльне. І настане такий час, каже Бог, що «Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе».
Так було в історії нашого рідного краю, коли відбувалось Хрищення Русі-України. Ще славніше це буде у час повернення нашого Спасителя Христа у славі. Тоді перед Ним зберуться усі народи і не буде такого народу, який не визнає Христа за Царя над царями. І Господь відділить Своїх вірних, аби запросити нас до Свого вічного і святого Царства.
А до того часу Він використовує Свій
меч – Своє Слово, аби воювати за нас. Він відроджує нас у купелі нашого Хрищення.
Він покріплює нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Євхаристії,
аби ми не ослабли у час нашої боротьби і ходи до Його Царства, а увійшли у Царство
Боже, щоб там жити повіки віків. Христос
є наше Світло і наше спасіння. Бо для цього Христос христився! У ріці Йордані! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар