четвер, 25 березня 2021 р.

Обдарована благодаттю: проповідь на Благовіщення

                                ОБДАРОВАНА БЛАГОДАТТЮ

            (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

           А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,  – до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві – Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: «Радій, обдарована благодаттю, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!» Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.  А Ангол промовив до неї: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». А Марія озвалась до Ангола: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?»... І Ангол промовив у відповідь їй: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета – і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога «нема неможливої жодної речі!» А Марія промовила: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» І відійшов Ангол від неї  (Євангеліє від Св. Луки 1:26-38). 

            Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, цей день у церковному календарі – особливий день у церковному календарі, коли традиційні кольори, якими позначаються страждання Христові за гріхи, раптово прикрашаються білим кольором святкування перемоги. Це колір Благовіщення, сьогоднішнього свята. Це свято ми святкуємо рівно за девять місяців до Різдва Христового.  

Власне кажучи, це свято ми можемо називати святом Воплочення Сина Божого, як і сповідуємо ми в першому Символі віри Церкви - Апостольському: «Вірую в Ісуса Христа, Сина (Божого) Єдиного, нашого Господа, зачатого від Святого Духа, народженого від Діви Марії…» Так Церква згадувала про цей особливий день ще з першого століття. 

А в Нікейському Символі віри щонеділі ми визнаємо: «Вірую в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного… Він для нас, людей, і для нашого спасіння з неба зійшов і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і стався людиною». Цей день мав би бути особливим святом для всіх християнських організацій, які від моменту зачаття захищають людське життя в материнських утробах. 

            А захищати це життя є від кого і захищати його стає дедалі важче. Адже, здається, що з кожним століттям, сатана подвоює зусилля на убивства немовлят у материнських утробах. Це й зрозуміло, адже, як навчає нас Син Божий, диявол «був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44). 

            Професійний убивця і обманщик дуже ретельно працює в світі, особливо серед слабких жінок і байдужих чоловіків, убиваючи їхніх дітей та переконливо доводячи, що то ще ніякі не діти, а вагітність буває небажана, яку можна і слід «переривати». Саме таким «переривати» маскує він слово «убивати». Адже всяка дія людина на знищення дитини в утробі, поза Божою волею, є саме убивством. 

            Сьогодні наше Євангеліє починається з вагітності. Бо шостий місяць – це не шостий місяць року, а шостий місяць перебування при надії Єлисавети, Маріїної родички. Господь не випадково бере відлік саме з миті зачаття Івана Христителя. Те зачаття було чудом, бо воно відбулось у літніх людей і в благочестивої жінки, яка була бездітною. Однак, дитина в утробі Єлисавети, хоча й буде пророком, була все-таки звичайною дитиною від чоловіка та жінки – дитиною, зачатою у природний спосіб. 

            Також ангел Господній до Єлисавети не зявлявся, а з’явився він її чоловікові, Захарієві. Іван Христитель буде його сином. Коли ангел Господній з’явився Діві Марії, то вона, не стривожилась, як Захарій виглядом ангела Гавриїла – ангел з’явився до неї, очевидно в інший спосіб, ніж зазвичай зявляються ангели людям, коли люди бояться і перше слово, яке побожні чують із уст ангелів, зазвичай таке, яке почув Захарій: «Не бійся!» 

            До Діви ж Марії пролунало слово: «Радій!» Далі деякі українські переклади Біблії додають слово «благодатная», перекручуючи таким чином слова від Господа, і роблячи Діву Марію тим, ким вона ніколи не була, не могла і не хотіла би бути. Бо якби вона хотіла бути благодатною, тобто себе ставити на місце Бога, Який єдиний дає благодать, то ми про неї нічого у Писанні не чули б і Богородицею вона не стала б. 

            Лише зухвалі люди, самоправедні святенники і єресіархи можуть претендувати на те, що з вони є джерелом благодаті. Але Писання стверджує, що вони є слугами диявола, який зводить людство і намагається відвести нас від єдиного джерела благодаті – Господа Бога. 

            Ангел же у словах привіту до Марії, використовує слово кехарітомені, що радше означає «обдарована благодаттю». Бог подав, подарував Марії благодать і то – особливу мірку благодаті, Своєї невимовної, незаслуженої Марією любові.  Марія – посудина обрана Богом, на те, що отримати благодать. Благодаті ж Марія сама по собі не подає. Благодать дає лише Бог. 

            Але Марію ангел Господній називає благословенною між жонами – особливо щасливою поміж усіма жінками не лише серед Ізраїля, але й на цілому світі. Ангел запевнює Марію про те, що з нею перебуває Господь. А якщо Бог з нею перебуває, то Він її оберігає, благословляє і Він про неї піклується. І цей захист, і це піклування буде особливе. 

            Саме тут наша люба Діва починає тривожитись «та й стала роздумувати, що б то значило це привітання».  Це особливість Марії, яку добре мати було б усім християнам і християнкам. Марія завжди роздумує про почуте Слово Боже. Марія - істинна віруюча, а отже вона й розмірковує про Слово Боже і перебуває в ньому. Воістину – благословенна Діва! 

            У відповідь на тривогу Марії, ангел заспокоює її вже звичними для нас ангельськими словами, які зазвичай передують посланню від Бога: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!»  А далі Гавриїл пояснює, що це за благодать: «І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус». 

За 700 років до цього, Ісая, славний пророк Божий передвістив невіруючому цареві Юди, Ахазові: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл». Ангел Гавриїл провіщає Марії, що вона обрана для виконання того пророцтва. Вона обрана для того, аби бути матірю Спасителя світу – обітницю про Якого Бог проголошував ще від часу гріхопадіння наших прабатьків, Адама і Єви. 

Діва Марія зачне в утробі і породить Сина і назве Його Імя Ісус, що означає «Спаситель». Але ж Ісая говорив про інше імя. Ісая називав Його «Еммануїл», що означає «З нами Бог». Власне про це й говорить далі Гавриїл: «Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». 

Це буде не просто Син Людський, як і називатиме Себе в час земного служіння наш Спаситель. Він буде Великий – Великий в абсолютному значенні. Величнішого за Нього нікого з людей не буде. Бо хто може бути Величнішим за Бога. Адже Ісус – Син Всевишнього, не такий син, як усі віруючі. А істинний і Єдинородний Син. 

Власне кажучи, ми, віруючі – сини і доньки Божі через Ісуса, Сина Всевишнього. О, як диявол, через своїх підручних лакеїв-єретиків, воює проти цього!  Як він намагається спотворити Слово Боже і переконати людей, що Син, народжений від Діви – просто творіння, а не істинний  і Єдинородний Син Всевишнього, Син Божий, Бог Слово, Бог Син! 

Послання ж ангела чітке і однозначне. Бог виконає Своє пророцтво через Діву. Еммануїл, яке означає «З нами Бог» саме це й означає – Діва зачне і народить Бога Ситна. Ісус – Син Всевишнього і Він – Цар, істинний нащадок Давида. Царюванню ж Ісуса в домі Якова, тобто у Ізраїлі, в Церкві і в Царстві Небесному, не буде кінця. 

Марія – пра..пра…внучка царя Давида. І для неї це послання пролунало як найпрекрасніша музика. Віруючі люди будуть мати давно обіцяного Царя, а з Ним і прощення гріхів, і вічне життя!  Як чудово! Нарешті це все настане! Але в неї є ще питання. Адже вона – діва. 

Вона заручена з Йосипом і для євреїв заручини, майже як шлюб, який ще офіційно не розпочався – чоловік дружини своєї до шлюбу не займав. Тож Марія питає: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?»...  Для зачаття дитини потрібен чоловік і жінка, батько і мати. А Марія поки що заручена. Вона готова бути Матір’ю Сина Божого? Але як це може статися? Це ж неможливо. 

І тоді ангел пояснює далі: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!» Зачаття буде чудом – на Діву злине Святий Дух. Діва Марія зачне через всемогутність Святого Духа. Діва в утробі носитиме вічного Бога Сина – Бог буде з нею, Бог буде з Ізраїлем, Бог буде з нами – з нами Бог – Еммануїл. 

«А ото твоя родичка Єлисавета – і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога «нема неможливої жодної речі!» – продовжує Гавриїл. Шостий місяць вагітності Єлисавети – підтвердження того, що для Бога немає неможливої жодної речі.  Слова Господнього посланця і нас підбадьорюють у наших важких життєвих обставинах. Для Бога можливе все. 

І цей Бог, Який може все – наш Бог, Який нас неймовірно полюбив через Христа і завжди у Христі любитиме – любитиме безмежно всіх, хто уповає на Христа, зачатого від Святого Духа, народженого від Діви Марії.  Аби ж то наша відповідь теж завжди була така, як і в благословенної Діви: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» «Я ж Господній раб: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» 

Хай і  на нас, любі брати і сестри, Господь невпинно виливає Свою благодать через Слово і Таїнства, і хай нас Він благословить вірою, подібною до віри Св. Діви Марії, аби й ми мали святе впокорення перед Богом і Його Словом, непохитну в ньому упевненість і готовність ходити Христовим дорогами, аби в кінці увійти в Його Царство, де фіолетовий колір страждань Христових і Його хреста буде згадуватись як велична сторінка нашої історії спасіння, яка завершилась Його світлим воскресінням і нашим у час Його повернення у славі Останнього Дня. Прийди, Господи Ісусе! Амінь. 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор. 13:13).

Немає коментарів: