Всі ми, аж до приходу Царства Божого, мешкаємо у царстві диявола. Проте є різниця. Благочестиві, звісно теж мешкають у царстві диявола, але вони щоденно та непохитно змагаються проти гріхів і чинять опір пожадливостям плоті, оманам світу, нашіптуванням диявола. Врешті-решт, не має значення те наскільки благочестивими є ми, - лиха пожадливість завжди хоче мати над нами свою частку панування і царювати над нами, і нас подолати. Таким чином Боже Царство безперестанно включається у боротьбу проти диявольського царства. А члени першого зберігаються і спасаються бо вони, всередині самих себе, воюють проти царства диявола, аби збільшити Царство Боже. Це саме ті, що моляться цим проханням ("Хай прийде Царство Твоє") словами, серцями і вчинками. Таким чином святий Апостол Павло каже: "Нехай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей" (Римлян 6:12). Він наче промовляє: "Ви справді будете мати і відчувати лихі пожадливості, любов і нахил до гніву, жадібності, нечистоти і такого подібного, і все це буде вас заманювати в царство диявола, тобто у гріх. Ці емоції виходять із того самого царства і є самі по собі гріхами. Проте ви не повинні їм піддаватись, але ви повинні воювати проти них і силою підкорювати цих зрадників, що залишились від царства диявола, так само як і діти Ізраїлю чинили з євусеянами та амореянами (2 Самуїлова 5:6, 7). Таким чином ви в собі збільшуєте Царство Боже, тобто Обіцяний Край".
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар