Коли Кальвін Кулідж став Президентом[1],
то він доєднався до Конгрегаціоналістської Церкви, церкви отців-пілігримів. У
великі свята він одягає високого капелюха і, йдучи до церкви, проходить повз
фотографів і кінорепортерів. Коли конгрегаціоналісти проводили свій великий
Синод у Вашингтоні, йому надали почесне місце membrum praecipuum («визначний член»),
і він промовив адрес про значення релігії для підтримки доброго уряду. У
власних промовах він радісно проголошує бажання про те, щоб і в культурі, і
серед народу зберігалась релігія… Це все роблять щиро і з добрими намірами
урядовці, і це сприймається доволі серйозно публікою. «Ми – Богобоязливий
народ» – ця заява з послання Президента на День Подяки – віросповідання
американця. Воно лине із сердець народу… Якщо його розуміти таким чином: «Ми –
церковні люди», то воно цілком відповідає правді.
Герман Зассе
Немає коментарів:
Дописати коментар