…Ціла
історично-критично налаштована теологія сьогодення завмирає десь між позою
Прометея у прагненні вибороти істину з небес додолу та відчаєм і марнотою
Тантала у вічних пошуках правди недосяжної. Таким чином сучасне богослов’я
відманило та спокусило християнський світ до гонитви за велетенською псевдопроблемою:
так наче основним викликом для християнства є радше відкриття і заява Євангелія,
а не його плідне застосування живою вірою!
Це так наче б шахи або теніс були скорочені до безконечних диспутів і дисертацій про їхні
відповідні правила. Але ж, звісно, виклик у шахах і тенісі не криється у їхніх
правилах. Будь-який дурень може їх опанувати за декілька хвилин. Суть полягає в
тому, щоб опанувавши правила, перейти до гри та розвивати в ній певні вміння і
майстерність. І той виклик може тривати
упродовж цілого життя. Так само і в християнстві. Ортодоксія[1],
тобто чистота Євангелія, є просто питанням чіткого розуміння основних правил. Справжнім
же викликом є вірувати в цей небесний скарб, застосовувати та використовувати
його задля корисної розбудови тіла Христового (Ефесян 4:12 і далі). Тут віра і
любов мають перед собою величезне поле, на якому є чим займатися і вправлятись
допоки Бог дарує життя і можливість дихати. Ортодоксія – це просто передумова
та припущення. Це – Богом даний мінімум, точка відліку, а не недосяжна верхня
межа. Тож сповідники Формули Злагоди[2]
наглухо закріпили цю точку відліку, аби далі
займатися вагомим, на життя й на смерть завданням бути церквою. Тим часом
сучасне богослов’я серйозно займається скляними бусинками людської мудрості та легковажить
хрестоподібною мудрістю Божою. Воно просто грається в релігію, бо безрезультатно
чіпляючись до точки відліку, ніяк не може справді почати. Як трагічно знецінювати Євангеліє до загадки
у пошуках рішення, коли насправді воно є Божим готовим рішенням або радше розрішенням[3],
яке пропонує повноту життя і спасіння!
Курт Маркварт
[1] Інколи термін
Orthodoxy, який використовується в оригіналі, перекладається
як «православ’я», але в наших обставинах, це позначало б одну із конфесій, яка
лише носить відповідну назву. Зазвичай цим терміном позначають консервативне
богослов’я, і зокрема, лютеранське конфесійне, віросповідне богослов’я – Примітка
перекладача.
[2] Одна з
частин Віросповідань Євангельської Лютеранської Церкви – Примітка перекладача.
[3] Розрішення
– відпущення гріхів – Примітка перекладача.
Немає коментарів:
Дописати коментар