Проповідь на 1-у неділю церковного новоліття

                                            ПРОБУДЖУЙТЕСЯ!

                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

           

І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість! (Римлян 13:11-14)

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об. 1:4).  Амінь.

Дорогі брати і сестри, дні стають дедалі коротшими, а ночі – довшими.  Нещодавно в парафіяльній квартирі близько 3 години пополудні зникло світло – десь на лінії сталася аварія.  Впродовж декількох годин ми були без світла.  І якщо десь до четвертої години ще можна було ще більш-менш у квартирі світло, то після 4 години дня землю спустилася темрява.  А що до мирського кінця світу ми не готувалися, то й великого запасу свічок, аби проводити вечори без світла ми теж не мали, тож ні про яку роботу вже говорити не доводилося.  У темряві, без світла не попрацюєш.  Коли пропадає світло, то природно жалкуєш, що не встиг зробити ще декількох важливих речей.

Проте темрява дуже вигідна для злочинців.  Не випадково, велика кількість злочинів здійснюється саме серед ночі – злочинці вважають, що їх ніхто не бачить і тому роблять, що хочуть. Розмовляючи з Никодимом Господь Ісус Христос промовляє про цю рису злочинства і гріха: «Кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його» (Ів. 3:20). Сьогодні через Апостола Павла Господь Святий Дух згадує про деякі вчинки, які належать до темряви: гульки, п’янство, перелюб, розпуста, сварки і заздрощі.

Якщо хтось веде марнотратне життя, витрачаючи кошти і дорогоцінний час на п’янки та п’яні посиденьки, каже апостол, той перебуває у темряві.  Ви можете сидіти на ясному світлі або в яскраво освітленій кімнаті, але ви все-одно будете робити вчинки темряви.   Попри ясний день ваша душа буде перебувати в темній ночі алкогольного сп’яніння, а ви будете перетворюватися на сіль, яка звітріла і яка годиться лише для того, аби її викинути надвір, щоб її топтали інші люди (Мт. 5:13), щоби вкінці прийти до жахливого похмілля у вогняному озері аду.  

Одним із нерозлучних супутників п’янства є розпуста, інший вчинок темряви.  Мудрий Соломон навчає: «Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келиху й рівненько ллється, кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...  І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. І скажеш: «Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...» (Пр. 23:31).

Втім не обов’язково бути п’яницею, аби коїти перелюб.  Ви можете бути цілковито тверезими, на людях ви можете видаватися навіть освіченою і доброю людиною, і навіть не усвідомлюючи цього жити в перелюбі.  Сьогодні цей гріх коять дуже багато українців, живучи в так званих «громадянських» шлюбах (гражданских браках). Такі шлюби огорнуті темрявою. Темрявою обгорнуті дорослі і діти, що в таких шлюбах живуть і ведуть боротьбу проти Бога.

Але можна жити і самотньо, і в добропорядному шлюбові, який зареєстрований державою. Можна навіть жити обвінчаними, але перебувати в темряві.  Господь Святий Дух каже нам сьогодні, коли серце наповнене заздрощами, тоді ви перебуваєте в темряві. Коли ви заздрите іншій людині, то ходите в темряві і стоїте за крок до крадіжки або навіть убивства, як це часто бувало ще від часу Каїна та Авеля. Як написано: «Лютість –жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?» (Пр. 27:4).

 Темрява обгортає вас і тоді, коли ви сваритеся, коли сварливість є однією з ваших рис і без сварки ви не можете жити і коли сварка – надійний засіб вирішити будь-яку проблему або суперечку.   Мудрий Соломон провіщає: «Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі» (Пр. 21:9) і: «Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою» (Пр. 17:1). В Посланні до євреїв (6:7) всі, хто так живе, порівнюються з землею, що родить усяку непотріб: «Але та (земля), що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її – спалення», тобто вічна смерть і нескінченні муки у вогняному озері аду.

Сьогодні Господь Святий Дух кличе нас до зовсім іншого життя. Він кличе, аби ми покинули темряву.  Він кличе, аби ми вийшли з неї.  Він кличе, аби ми діла темряви відкинули геть.  Христів Апостол будить нас сьогодні: «Годі спати – надворі попри пору доби – день, бо яскраво сяє світло».  Це світло – Господь Ісус Христос.  Про Нього свідчить Апостол Іван: «Життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ів. 1:4, 5).   Темрява на чолі зі своїм князем, дияволом, звісно намагалася здолати це Світло.  

Ох, яких тільки зусиль докладав диявол, аби загасити Світло-Христа.  Як часто диявол прагнув знищити проповідь Божого Слова!  Як часто він нападав на пророків, на апостолів, на проповідників, аби вони не несли світла Євангелія людям!  Але хіба можна знищити сонце, зруйнувавши місяць?  Такого самого результату добивалися й вороги Слова Божого, нищачи його носіїв – проповідників.

Втім, одного дня дияволові і всім ворогам Божим здавалося, що вони можуть торжествувати перемогу. Це було тоді, коли Світло-Христос, перебував на хресті Голгофи.  Там, у час розп’яття нашого Господа-Світла «від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: «Елі, Елі, лама савахтані?» цебто: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Мт. 27:45, 46).  Але темрява настала по всій землі, аби всі ви були сьогодні ви у Світлі.  Бог покинув Христа, аби в Його Ім’я простити всі ваші вчинки темряви, всі ваші гріхи.  Христос помер за кожного з вас, аби вже ніколи над вами не торжествувала темрява вічної смерті та аби ви були зодягнуті у зброю світла, у Христову праведність, бо Ісус вийшов з гробу на третій день переможцем над темрявою гріха, над її князем-дияволом і над смертю.

Ісус каже: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12).  Господь кличе нас сьогодні: «Зодягніться Господом Ісусом Христом» і проголошує кожному з вас, хто вірує: «Ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися»  і тепер ви вже не належите темряві, а перебуваєте на світлі і перебуваєте у Світлі, у яке ви зодягнуті і яке починає сяяти крізь вас.   Христос помер на Голгофі – і сьогодні ви прощені.  Христос воскрес із мертвих і сьогодні ви маєте нове життя!

Про це нове життя нагадує нам наш любий Апостол, звертаючись до нас, що дрімаємо: «Пора нам уже пробудитись від сну!»  Пора сьогодні, тут і зараз!  Господь вас визволив від темряви.  Бог «визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів» (Кол. 1:13).  Ну, не можна спати, коли в обличчя вам світить яскраве сонце. Не можна перебувати у духовній дрімоті, коли на нас сяє Сонце Праведності.   Пора пробудитись – каже нам Апостол і він не просто каже, але через нього нас Господь Святий Дух пробуджує.

Надворі сяє для вас євангельський день. А коли день євангельський, то це означає, що наше спасіння із цього світу все ближче і ближче.  Все менше часу залишається до того славного дня, коли наш Господь Ісус Христос повернеться у славі і настане воскресіння мертвих і звершиться Останній Суд.   Пора братися за добрі думки. Пора промовляти добрі слова.  Пора братися за добрі діла.  Адже як буде чудово, коли Господь, Який нас визволив від гріха, повернеться і похвалить нас і скаже нам: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене» (Мт. 25:34-36).

А ці слова Він промовлятиме не тим, що сидять собі і думають: «Ну, Бог простив мені всі мої гріхи, тож тепер я можу спокійно насолоджуватися життям і байдуже мені, що довкола мене відбувається, я можу собі далі грішити, бо ж Бог мене все одно прощає».  Це – самообман!   Апостол Павло каже нам сьогодні, що віруючі відкидають діла темряви, тобто гріха. Але це не все.  Віруючі поступають доброчесно.   Для таких учинків нас пробуджує сьогодні Господь Святий Дух.

А де доброчесно нам треба поступати?  Не треба нам для цього вирушати в паломництва або виходити на міські майдани.  Поле доброчесності Господь сьогодні відкриває для нас  у наших сім’ях. Гулянки й п’янки – діла темряви.  Піклування про сім’ю, про дітей і про батьків, тверезість, праця, заощадливість – діла доброчесності.  Перелюб і розпуста – діла темряви. А любов між чоловіком і дружиною, повага між ними, стриманість молоді – це діла доброчесності.  Сварки і заздрощі – діла темряви.  А бажання жити в мирі з усіма людьми, миролюбність і радість за успіхи інших людей, допомога у розвиткові їхньої справи – діла доброчесності.  

Такі діла доброчесності, любі брати і сестри, є плодами Святого Духа, Який живе у вас.  І за ці діла хвалить Бог вас сьогодні.  Він тішиться вами, коли ви дбаєте не лише про власне тіло, але й про інших людей, про ваших ближніх.  Це – ваша зброя світла, якою ви розганяєте темряву довкола себе.  Щоразу, коли ви робите добро, промінь євангельського світла прорізує темряву гріха.   Ви можете навіть цього не зауважувати, але через вас буде діяти Святий Дух і буде відбуватися те, про що каже Спаситель: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:16).

Ось так люди через ваші діла світла прославляють Отця вашого, що на небі, а Господь у час Свого славетного повернення, прославить вас, дасть вам нагороду нев’янучу і запросить вас увійти до радощів небесних, аби ви раділи разом із Богом, Його святими ангелами та всіма праведниками повіки віків.

Щоранку я заварюю каву.  Вона додає мені енергії до нового дня.  Частина моїх друзів не дуже радіють з цієї моєї звички, вважаючи, що кава може зашкодити моєму здоров’ю.  Проте факт залишається фактом – кава підбадьорює.   У духовному житті у нас є набагато кращий енергетик, який точно не завдає жодної шкоди, а приносить лише добро. І без цього енергетика нам не пробудитися з духовної дрімоти і не виконати нашої праці допоки ще триває цей день. І цей енергетик – Євангеліє Христове: Його Слово і Його правдиві тіло та кров у хлібі та вині Святої Вечері.  Пробуджуйтеся, любі брати і сестри!  Причащайтеся  і до праці, бо Христос гряде! Прийди, Господи Ісусе. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:21).