Прочитайте Ів. 15:15 і Дії 20:27. Таким чином Святий Дух не буде навчати через прелатів Церкви або через Собори чогось іншого, нового і відмінного від того, що вже було об'явлене через Христа і засвідчене Апостолами. Бо функцією Святого Духа є пропонувати і наче нагадувати про те, що Христос говорив і про те, що Він навчав (Ів. 14:26). Проте хоча і не всі чуда, як і не все те, що говорили пророки, Христос та апостоли є в Писанні викладеним, Святий Дух вмістив в ньому підсумок усього небесного вчення настільки, наскільки це потрібно для Церкви і достатньо для віри, якою християни отримують життя вічне (Ів. 20:31).
І Павло приписує Святому Духові дві речі. Перша: Писання може вчинити мужа Божого, тобто вчителя Церкви (бо їх називають людьми або мужами Божими) досконалим, достатньо оснащеним для кожного доброго діла (яке таким чином є обов'язково необхідним для проведення служіння Церкви) (2 Тим. 3:16-17). Друга: віруюча людина може бути вчинена мудрою на спасіння через віру (2 Тим. 3:15). Отже через те, що в Писанні ми маємо все необхідне для спасіння і життя вічного, то лише воно є для нас цілком достатнім.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар