ПИЛЬНУЙТЕ
З ОЛИВОЮ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої,
та й пішли зустрічати молодого. П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в
посудинки разом із своїми каганцями. А коли забаривсь молодий, то всі задрімали
й поснули. А опівночі крик залунав: «Ось молодий, виходьте назустріч!»
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Нерозумні ж сказали
до мудрих: «Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть». Мудрі ж
відповіли та сказали: «Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до
продавців, і купіть собі». І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і
готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта
дів і казала: «Пане, пане, відчини нам!» Він же в відповідь їм проказав:
«Поправді кажу вам, не знаю я вас!» Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні
години, коли прийде Син Людський! (Євангеліє від Св. Матвія 25:1-13).
Благодать вам і мир! (1 Сол. 1:1) Амінь.
Дорогі брати і сестри, український уряд наполегливо працює над
диверсифікацією постачань газу, аби зменшити газову залежність України від
російських енергоносіїв. Декілька днів
тому мова велася про спеціальний термінал на чорноморському узбережжі для
прийому скрапленого газу, а в п’ятницю Прем’єр-Міністр України вже провадив
перемовини в лютеранській Норвегії про постачання саме такого газу. Урядовці зазначають, що купувати російський
газ дешевше у німецьких посередників, аніж у номінально братньої Росії – такі особливості
сучасної геополітики. Без енергоносіїв ніяк не справитися ні цілій нашій
країні, ані окремій людині.
Якби
раптово забрати всі енергоносії, то ми опинилися би в холодному, напівтемному
приміщенні. Зимою відсутність
енергоносіїв взагалі може скінчитися повною катастрофою. І не важливо, які саме енергоносії ми
використовуємо природний російський газ, українське вугілля з Донбасу чи
Волині, а чи звичайні дрова з будь-якого українського лісу, вони несуть нам
енергію, тепло і світло. Ми повинні
підтримувати достатню температуру в наших приміщеннях, аби комфортно працювати
та відпочивати. Ми потребуємо світло для
нашої праці і навіть для відпочинку. 36.6 – нормальна температура людського
тіла. Аби її підтримувати в нормальному
стані нам теж потрібна енергія, яку ми зазвичай отримуємо з їжі та напоїв.
Господь попіклувався про те, аби наша планета мала достатньо таких ресурсів,
щоби ми могли жити та славити нашого Творця, що навіть поза Раєм, у гріхові,
Він і далі про нас піклується.
Але як
часто, піклуючись про власний дім, аби він був добре підготовленим до зими, ми
забуваємо про щось інше, набагато важливіше?
Як часто, піклуючись про те, аби наше тіло мало достатньо енергії-калорій
у вигляді їжі та напоїв ми забуваємося про власну душу? Пам’ятаєте слова Господа: «Яка ж користь
людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина
взамін за душу свою?» (Мт. 16:26) Сьогодні Євангеліє розповідає нам про те, що
буде з тими, хто пам’ятає про свою душу. Євангеліє також розповідає нам про те,
що станеться з тими, хто про свою душу забуває.
Господь наш
і Спаситель Ісус Христос сьогодні розповідає нам притчу, у якій порівнює майбутнє
Царство Небесне з десятьма дівами. У Писанні число 10 часто за звичай означає
повноту, довершеність. В нашому випадку
ми можемо говорити про всіх тих людей, які вважаються або вважають себе християнами. Наш отець диякон з Кременця, Степан Ксьондзик,
розповідав був мені, що в радянські часи, чимало комуністичних діячів таємно
охрищувалися. Після цього вони далі служили в компартії, яка вела боротьбу проти Бога. Сьогодні охрищуватися
стало доволі модною традицією. Але чи спасуться всі ті, що охристилися? Чи не стануть вони служити безбожним силам? Чи спасуться всі ті, що колись були прийшли
до церкви, або навіть колись у церкву досить часто ходили і навіть були
причасниками?
Бог,
звісно, хоче, аби всі люди спаслися і прийшли до пізнання правди (1 Тим. 2:4). «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого
Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо
Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього
світ спасся» (Ів. 3:16, 17). Милостивий Бог хоче, аби спаслися не лише ті, що
називаються християнами. Але спасуться
лише християни. Бо лише християни мають
віру в Божого Сина. За гріхи Бог приймає лише досконалу жертву. І є лише одна досконала жертва – Його Єдинородний
Син Ісус Христос. «Він – ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за
гріхи всього світу» (1 Ів. 2:2). Його жертва
– досконала жертва за всі гріхи світу. І
підтвердження цього є Його славетне воскресіння. Христос вже на третій день вийшов із гробу переможцем
над гріхом і смертю. І все це Він зробив
для людей, для нас. Але користь із цієї жертви мають лише ті, хто вірує в Ісуса
Христа, хто покладається на Сина Божого, хто довіряє Йому в усіх справах
власного життя, а тим більше у справі
найважливішій – справі прощення гріхів, справі виправдання, справі вічного
життя у Царстві Небесному.
Божий Син часто порівнює Царство Боже з весіллям або ж із весільним
бенкетом. Сьогодні у притчі Господь теж
згадує весілля, на якому Він – молодий, а всі ті, що називають себе християнами
– діви. Їх десять, тобто Господь говорить про всіх тих, що називають себе
християнами і всіх тих, що думають про себе, як про християн, але є такими лише
номінально, тобто так лише називаються. Різниці цієї назовні часто не помітно. І ті й інші у нашій притчі є дівами. І ті й інші мають каганці. Назовні всі вони готові йти на весілля і брати
участь у весільному банкеті.
Відмінність між ними – всередині
і цю відмінність вже зауважити не так легко. Господь каже, що п’ять дів були
нерозумні, а п’ять мудрі. Сьогодні під час Біблійних студій ми досліджували
книгу Псалмів і в Псалмі 53 є такі слова: «Безумний говорить у серці своїм: «Нема
Бога!» І далі цей Псалом продовжує описувати цих нерозумних і безумних: «Зіпсулись
вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...» В очах Божих
нерозумним є кожен, хто заперечує існування Бога або відверто, або ж у серці
своїм, тобто подумки, як про це звіщає псалмоспівець.
Нерозумним у сьогоднішній притчі
бракує оливи. Назовні вони ніби не відрізняються, але вони – нерозумні. Хоча
вони й мають каганці, хоча й вони називаються християнами, але їм бракує розуму
і їм бракує віри. В Божих очах академік
без віри – нерозумний. І навпаки маленька дитина, яка вірує в Христа є
мудрецем.
Отже, десять дів ідуть зустрічати
молодого. Всі десять дів мають каганці. Але
тут і проявляється їхня внутрішня сутність.
Ті, що справді очікують на його прихід, беруть із собою не просто
каганці, але й беруть ще й оливи стільки, аби їм вистачило вийти на зустріч
молодому. Інші просто приносять із собою каганці, а що в тих каганцях їх не
дуже й цікавить. Їм важливо, що вони
ідуть разом із всіма дівами в цій урочистій процесії.
П’ять нерозумних дів – дуже безпечні. Але їхня безпечність – глупство або ж
невірство. П’ять мудрих
дів – теж дуже безпечні, але їхня безпека ґрунтується на їхньому розумі, тобто
на їхній вірі в те, що молодий прийде і обов’язково запросить тих, що готові, на весілля. П’ять нерозумних дів – це всі ті номінальні
християни, християнин лише за назвою, які можуть промовляти слова про Христа,
що Він «знову прийде у славі судити живих і мертвих; Царству ж Його не буде
кінця», але не вірять цим словам. П’ять розумних дів – це всі ті
справжні християни, які вірують в кожне слово Нікейського Символу віри, які
довіряють кожному слову Сина Божого, які уповають на Нього і прагнуть щонеділі
бути в спільноті Його святих – на службі Божій.
П’ять мудрих дів
– це ті, що бояться і люблять Бога, бо «Страх Господній початок премудрости, а
пізнання Святого [Христа] – це розум» (Пр. 9:6).
П’ять мудрих дів – це віруючі, в яких є
те, чим поділитися вони не можуть – вірою.
«Праведний житиме вірою» - стверджує Старозаповітний пророк Авакум (2:4). «Ми визнаємо, що людина виправдується вірою,
без діл Закону», - вторить йому Апостол Павло (Рим. 3:28). У притчі і нерозумні діви і розумні діви
засинають, тобто і невіруючі, і віруючі почуваються у безпеці. В одних ця безпека ґрунтується на тому, що
Христос ніколи не повернеться, тому вони «несправедливість обридливу чинять», і
тому (навіть якщо вони будуватимуть велетенські собори) серед них «нема
доброчинця!...»
Ваша ж безпека, дорогі віруючі, ґрунтується
на Ісусі Христі, на Його хресті, на Його смерті і воскресінні, на Його любові
до вас. І тому ви безпечні і ви як «дерево, над водним потоком посаджене, що
родить свій плід своєчасно» (Пс. 1:3), зароджуєте добрими ділами, слугуючи
вашим ближнім із любові до ваших ближніх.
Але ви є такими, бо маєте оливу - віру в Христа, яка весь час
доливається вам Євангелієм у проповіді Слова та у причасті правдивими тілом і
кров’ю Христовими у
Святій Вечері.
Зараз український уряд
наполегливо шукає інші джерела з постачання природного газу, аби звільнитися
від жахливої залежності від російського немилосердного і несправедливого
монополіста. Без енергоносіїв може
загинути як економіка так і приватні господарства українців. Ще важливішим від усього земного є олива –
наша християнська віра. Аби її мати, аби
було з чим вийти на зустріч Молодого – Христа Спасителя, не треба вести
переговори з нечуйними номінальними братніми країнами, не треба їздити далеко
закордони, аби знаходити там порядних і чесних партнерів по бізнесу, а варто
лише бути в зібранні святих, де проповідується чисте Євангеліє і де Таїнства
роздаються відповідно до Слова Божого. Бо вони несуть нам достатньо оливи, що
нам, в час пробудження зі сну, буде чим запалити каганці свої,і на відміну від
невіруючого світу, увійти на весільну вечерю Христа Спасителя.
Прихід Христа у славі настане
несподівано. І вдень Його приходу будуть такі, що прохатимуть, аби ми з ними
поділилися нашою живою християнською вірою. Але як можна поділитися тим, що маєш
винятково для себе і всередині самого себе?
Не можна від власної християнської віри відірвати клаптик і подарувати
комусь іншому. Це – не в людських силах
і це – не в людських можливостях. А
людських силах і в людських можливостях є лише ділитися Євангелієм, а вже через
нього Господь Святий Дух створює християнську віру в серцях інших людей. І ця
жива віра є та олива, яка настільки необхідна для зустрічі Христа у славі і для
входу у вічне життя в Царстві Небеснім.
Тож відповідь, яку ми чуємо від
мудрих дів – порада дівам нерозумним піти і купити оливи в продавців, адже ці
нерозумні, невіруючі звикли, що все на світі купується і продається. Даремно
цим нерозумним іти і шукати продавців, бо й продавці спасіння – такі самі шахраї
як і ті, що купують в них – нерозумні. Бог дає спасіння всім безкоштовно, самою
вірою в Христа, яку творить Господь Святий Дух у серцях людських через Євангеліє
у Слові і Таїнстві. Всім тим, що думають
про спасіння іншим чином Господь у сьогоднішній притчі каже: «Поправді кажу вам, не знаю я вас!» Невіруючі для
Небесного Царства – чужі.
Ви ж, любі віруючі, як святі, що вже позасинали
у вірі в Христа і перебувають у торжестві небесному – Його любі діти, яким Він
щедро поповнює оливу Своїм Євангелієм, аби ви пильнували і завжди були готові
зустріти Христа, увійти в Його Царство і жити з Ним вічно на небесах. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
А Сам Бог миру нехай освятить вас
цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно
збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!
(1 Сол. 5:23, 24). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар