БЛИЗЬКА ПРАВЕДНІСТЬ, А СПАСІННЯ - ВІЧНЕ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Послухай Мене, Мій народе, і
візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя
поставлю за світло народам! Близька праведність
Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови
будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє. Здійміть
свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а
земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж
Моє буде вічне, а праведність Моя не зламається! Почуйте Мене, знавці правди,
народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не
лякайтесь, бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а праведність
Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід! (Ісаї 51:4-8)
Благодать вам і мир від Того, Хто
є, Хто був і Хто має прийти (Об. 1:4). Амінь.
Дорогі брати і сестри, декілька
днів тому Голова київської міської адміністрації, Олександр Попов, застеріг
уряд, що бюджет ухвалений Верховною Радою України, приведе до колапсу
української столиці. Очільник нашого міста прогнозує, що вже з січня 2013 року
не буде чим виплачувати заробітної плати бюджетникам, не буде як прибирати місто,
зупиниться громадський транспорт. Такий
колапс, на відміну від фальшивого прогнозу про кінець світу 21 грудня – цілком можливий,
бо, як зазначають батьки нашого міста, прийняття закону про бюджет, про фінансове
та економічне майбутнє нашого міста та нашої країни, відбувалося у вже усталеній
за останні декілька років традиції, традиції несправедливості та кривосвідчення.
Закони, які приймаються всупереч іншому
закону і зокрема, Основному Законові, Конституції, зазвичай несуть
несправедливість, а з несправедливістю приречені з’являтися і всі відповідні
наслідки, з можливим колапсом господарства, особистого, міського, або й цілої країни,
включно.
Які закони ми
приймаємо, як ми керуємо, які рішення ми ухвалюємо – так і живемо. Це стосується,
як національного рівня так і сімейного, і особистого. Як каже народна мудрість: «Риба гниє з голови». Як ми думаємо, як ми мислимо безпосередньо
впливає на те, як ми живемо. Але навіть
найуспішніші країни, верховні керівники яких дбають про справедливість і
відстоюють права людей, навіть ті країни, економіка яких, справедливі закони
яких, і рівень життя яких є незрівнянно
вищим від українських, все одно не можуть подолати усіх проблем без винятку.
Навіть
найуспішніші люди мають свої проблеми і найбільша з цих проблем – смерть. Якою
б процвітаючою не була економіка, якою б розвинутою не була медицина,
закінчення людського життя не спинити. Бо існує ще один Закон, Закон, який
ухвалювали не люди, а Бог. І цей Закон каже: «Заплата за гріх – смерть». Це не
обов’язково має бути гріх убивства, несправедливості чи кривосвідчення. Це може бути будь-який гріх, скоєний нами і
заплата за нього буде неминучою і серйозною – смерть.
Сьогодні ми
маємо добру нагоду, аби згадати про наші несправедливі ухвали, наші особисті, власні
несправедливі рішення, якими ми завдали болю і страждання іншим людям. Сьогодні, в останню неділю церковного року,
ми маємо добру нагоду, аби розкаятися за власну «законотворчість» і попросити в
Бога прощення за всяку несправедливість, вчинену нами особисто та попросити в Бога
сили, аби від цього дня ми жили за Законом Його.
Сьогодні через
Свого пророка Ісаю Господь закликає Церкву, аби ми звернули дуже пильну увагу
на слова нашого Бога. Він каже, аби ми
ці слова взяли до наших вух, тобто аби ці слова не влітали в одне вухо, а
вилітали в інше. Бог хоче, щоб ці слова сьогодні залишилися в наших вухах –
щоби ми їх запам’ятали. Звісно, ці слова
були дані насамперед Юдеї, адже Ісая пророкував там ще за 700 років до
воплочення Сина Божого. Євреї як і ми часто потерпали від несправедливих
законів і від нечестивих правителів. Невірство правителів, їхнє богохульство, їхня
несправедливість привели врешті-решт до повного падіння єврейської державності
і до вавилонської неволі, яка тривала впродовж 70 років. Нечестиві закони, які
ведуть війну проти Бога та Його людей, мають завжди трагічні наслідки.
Але сьогодні Бог
дає віруючим Старого Заповіту надію. Бог
називає цих віруючих Своїм племенем, Своїм народом. Віруючі належать Богові. Вони – Його власність. Бог – їхній Опікун,
їхній Пастир і їхній Захисник. Через
пророка Ісаю Він обіцяє, що в пору беззаконня просто від Нього, від Самого Бога
вийде Закон, Його Слово. У пору темряви просто від Бога вийде Його правосуддя,
яке буде світлом народів.
Бог сказав і так
сталося. Він виконав кожне слово, яке
обіцяв був через пророка Ісаю. Від Бога
вийшов Закон, тобто Слово. І це Слово – сутність Самого Бога, бо це Слово –
Ісус Христос, Божий Син. Божому Синові мають поступитися всі закони світу, бо
Він – Цар над царями і Пан над панами.
Він – Творець усього світу і всього, що є на цьому світі. Йому має поступитися навіть Закон Мойсеїв -
Закон даний Богом через Мойсея. Але, будучи святим Богом, під цей
старий Закон Ісус, правдива людина, стає у час Свого народження і несе весь його тягар на Собі аж
до Голгофи.
На Ісуса, Божого Сина, у цій Його мандрівці до Голгофи,
покладено всі гріхи людства, усі ваші і мої гріхи. Ісус усі ці гріхи взяв на Себе добровільно. Він узяв їх, бо Він – Бог. Він – Бог, а це
означає, що Він має до вас безумовну любов і з цієї безумовної любові, яка ще
називається благодаттю, Він забирає провину за всі ваші неправедні «закони», за
всі ваші неправедні рішення, які ви будь-коли схвалювали у власному житті наперекір
Божій волі, яка зобов’язує
вас любити людей. Він забирає усі ці закони і несе їх на хрест, де змиває їх
Своєю святою кров’ю, не
залишаючи без повної спокути жодного гріха, який будь-коли було скоєно людиною.
Ісус – новий Закон, Закон любові Бога до
людей, Закон прощення усіх ваших гріхів в Ім’я Ісуса. Ісус оголошує
про набуття чинності цього Закону, виголошуючи на хресті за мить до Своєї
святої смерті: «Звершилось!»
Ось який чудовий
Закон дає нам Бог. Він дає нам Свого
Сина, аби ваші гріхи більше не тяжіли над вами, аби сьогодні ви радісно і легко
співали хвалу Богові, Який так вас полюбив, що віддав за вас Свого Єдинородного
Сина. Бог – не брехливий правитель і не
лукавий законотворець, а люблячий ваш Творець, на Якого ви можете покладати
надію у будь-яку пору беззаконня, нечестивості або лукавства. Бог ніколи не
злукавить. Бог ніколи не підведе. Бог завжди
буде з вами у всіх обставинах вашого життя. Бог завжди буде про вас
піклуватися.
Апостол Павло в
Посланні до римлян (8:31-34) пише такі чудові слова для вас, любі кияни: «Коли за
нас Бог, то хто проти нас? Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за
всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? Хто оскаржувати буде Божих
вибранців? Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той,
що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас».
Розп’ятий і воскреслий Ісус – наш
Заступник перед Богом і Він – Боже правосуддя і Він – наше світло. Він Боже
правосуддя, бо Він поніс покарання за всі наші гріхи. І тепер, кожен, хто вірує
в Ісуса Христа, хто шукає притулок не в своїй праведності, а в Христовій, той
отримує від Нього прощення гріхів, бо така Божа справедливість, щоб кожен хто
вірує в Ісуса Христа, був прощений, не загинув і мав вічне життя.
І хоча морок беззаконня,
корупції і безчинств може ставати все густішим і зловіснішим, йому не загасити
яскравого нашого світла – Ісуса Христа. Ісус
каже: «Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не
зоставався». Ви віруєте в Ісуса і Христове світло осяває вас і дає вам бачити
дорогу вічного життя – Христа, Який є не просто ваш Спаситель, але й Цар
всесвіту. Він каже сьогодні: «Рамена Мої будуть суд видавати народам». Він буде судити усіх відступників, які глузують
із Нього і вважають, що Він – далеко, що Він спить і не бачить їхніх злих учинків.
Що ж, тим, що відкидають Євангеліє, Він ще сьогодні дає шанс, але з кожним
днем, у всіх глузіїв, часу залишається все менше і менше.
Поки що Ісус –
близько. Ісая проповідував про той час,
у якому живемо ми. Бо праведність Божа –
це Ісус і сьогодні Він – близько до нас.
Він промовляє до нас зі Свого Слова.
Він любляче торкається до нас Своїми правдивими тілом і кров’ю у хліба та вині Святої
Вечері, кожним Своїм лагідним доторком, прощаючи наші гріхи та зміцнюючи наші
сили. Він каже нам, аби далі клали нашу надію на Нього. З Ним ми не будемо засоромлені. З Ним ми навіть
у смерті будемо живі. Останнього Дня Він підійме нас із мертвих, воскресивши нас
до вічного життя у Його Царстві.
Сьогодні Він
називає вас знавцями правди, бо ви знаєте Євангеліє і віруєте в Нього. І через
це Бог називає вас Своїм народом. А раз ви – Божий народ, то ви – противники зла
і гріха, ви ведете боротьбу проти князя тьми і його слуг. Господь каже нам
сьогодні, аби ми не боялися людської ганьби та їхніх образ. Час, в який ми
живемо – подібний до часу пророка Ісаї.
Декілька днів тому Президент Янукович підписав закон, який фактично
відкриває двері для гонінь на Церкву. Що нам нині робити? Ми й далі ми будемо молитися за очільника нашої країни і за всіх, «хто
при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та
чистості». Чому ми це робимо? «Бо це
добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і
прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:2-4). Ми будемо молитися за наших можновладців, навіть, якщо деякі з цих людей плекають до Християнської Церкви злі думки.
Але як би не
розгорталися події в нашому місті, в нашій країні і в нашій церкві боятися і
ціпеніти від страху ми не будемо.
Чому? Тому що Господь каже, аби
ми не боялися, а пам’ятали,
що всіх тих, хто виступає проти Бога та Його Церкви «поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва
їх зжере». Вони помилково думають,
що вони – творці історії, ображаючи Творця і зневажаючи та усіх, хто вірує в
Божого Сина, зневажають Христа Царя,
Який гряде судити і їх, і весь світ. Христова ж праведність – вічна. У цю
праведність ви зодягнуті були в час вашого Хрищення. Цією праведність Христос,
Божий Син, покриває вас щоразу, коли ви чуєте Його Євангеліє, або коли
причащаєтеся Його тілом і кров’ю.
Його праведність на вас, коли ви віруєте
в Нього і залишаєтеся спасенними і живими, для Царства Божого і в Царстві
Божому, попри всі перипетії, які траплятимуться в майбутньому з нашим містом, з
Україною і з цілим світом.
Ті ж, що будують
маєтки та скуповують землі і думають, що це – єдина запорука їхнього майбутнього,
дізнаються про марноту своїх надій, коли повернеться у славі Цар Христос і «небо, як дим, продереться, а
земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її (усі ті, що не вірують в
Христа і ведуть боротьбу проти Нього та про християн), як та воша, погинуть».
Бо перед Богом всі лицеміри, всі невіруючі – наче воші, огидні паразити, що
лише п’ють кров з людей
і доля яких – вічна погибель.
А Боже спасіння,
Боже прощення ваших гріхів – вічне. Божа любов до вас – вічна. Божа опіка над вами – вічна. Праведності ж
його не зламає ніхто. Ні диявол,
натхненник усіх противників Христа і Його Церкви, ані гріх нічого не може вчинити
Христовій праведності, а отже і Його любові до вас, і прощенню ваших гріхів. Бо Ісус Христос вас любить і Він – ваш вічний
Цар. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Благодать
Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:21).
Немає коментарів:
Дописати коментар