Ми, що служимо Церкві і займаємо
вчительські посади, перебуваємо, звісно, в убогому та низькому становищі, якщо
вимірювати його відповідно до стандартів світу та інших професій. Бо, зазвичай, за свою працю ми отримуємо
ворожнечу і страждаємо не лише від чванливого презирства, але й від голоду та
нестатків, інші ж отримують високу винагороду та насолоджуються пошаною. До того ж ми бачимо, що з цієї причини,
чоловіки, що мають високі здібності, відвертаються від служіння і слідують
радше за тими покликаннями, що приносять прибуток і повагу.
Але якщо ви поглянете на це питання
правильно, то, незважаючи на те, наскільки богослова зневажають і наскільки він
є бідним, він має краще становище від учителів всяких інших професій. Бо коли
лише він виконує служіння, то не лише виконує цінне служіння для свого
ближнього, яке перевершує всякі ласки всіх інших людей, незважаючи на те,
наскільки вони цінні та корисні, але він також приносить найприємнішу жертву
Самому Богові на небесах і по-правді називається священиком Всевишнього. Бо все те, що богослов робить у Церкві,
стосується поширення знання про Бога і спасіння людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар