Наші шляхтичі, міщани і селяни буквально запрошують, аби на них спустилася
темрява, бо вони ображаються, коли їм докоряють і наважуються приписувати нам,
за які гріхи докоряти і як докоряти. Вони люблять темряву, тобто осуд, більше
від Світла. Ті зрадники, маю на увазі
«радники» не терпітимуть наших проповідей проти їхньої темряви, грабіжництва,
крадіжок та пиятик. Що ж виявляє все це, як не те, що вони люблять темряву
більше від світла? Але повірте мені –
Христос не прийшов, щоби ви могли залишатися у своїх гріхах і осуді. Ви не будете спасенні, якщо не перестанете
грішити. Гріх, звісно, прощено, але ви маєте перестати пожадати, чинити перелюб
і блуд. Життя всіх нас перебуває під осудом і підпадає під суд Божий, але Христос
з’явився, аби від цього всього нас визволити. Та ви маєте зухвалість не лише
залишатися у своїх гріхах, але й зриватися на їхній захист. Послухайте-но цей текст: «Кожен, хто вірує в
Сина, має вічне життя – суду для Нього немає». Де лишень віра щира, там немає
любові до гріха. Як і не залишається правдивий віруючий в гріхові, а
сторониться його і каже: «Якщо мій гріх прощено, то я не можу далі
грішити». Точно, як людина, зцілена і
вилікувана від хвороби не радітиме недугою і не робитиме щось, аби завдати
шкоди своєму здоров’ю, так і кожен, хто далі вперто залишається у фальшивому
вченні або в огидному житті, перебуває під судом і прокляттям.
Немає коментарів:
Дописати коментар