Проповідь на 1-у неділю Богоявлення

                                 ЧАС УПОДОБАННЯ ГОСПОДУ

                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

          

 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі, щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!   (Ісаї 61:1-3).

Христос охристився!  У річці Йордані!

Дорогі брати і сестри,  свого часу доктор Мартін Лютер був сказав: «В природі Божій є те, що Він творить щось з нічого. Відповідно коли хтось не є ніщо, то Бог нічого з нього зробити не може.  Люди перетворюють щось на щось. Але це марне діло. Таким чином Бог не приймає нікого окрім покинутих, не зцілює нікого окрім хворих, зір дає лише сліпим, воскрешає лише мертвих, побожними робить лише грішників, а мудрими лише нерозумних, та, коротко кажучи, милосердя має лише до нещасних, і благодать дає Він лише тим, хто без благодаті.  Відповідно жодна горда людина не може стати святою або мати в собі Боже діяння. А залишається горда людина у власних ділах і вдає із себе лише святого фальшивого, святого-симулянта, тобто лицеміра».

Коли до Івана Предтечі сходився народ із Юдеї, аби охриститися в ріці Йордані, то святі-симулянти, фарисеї і лицеміри чули від нього такі слова: «Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: «Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!» Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене» (Мт. 3:7-10).

До цього самого зміїного поріддя та всіх його нащадків, яке й гадки не мало і не має наміру каятися за власні гріхи та приносити добрі плоди покаяння, а тривало у власній пихатості, самоправедності та фальшивій святості, Господь промовляє: «Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.  Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!» (Лк. 6:24-26). «Горе вам… лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!  Горе вам… лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!... О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?» (Мт. 23:23, 24, 33).

До роду зміїного, до роду гадючого належать усі ті, що вважають себе за щось перед Богом. Можна купатися в теплому Йордані і в крижаному Дніпрі, і далі залишатися брудним від гріхів.  Можна занурюватися в будь-яку ополонку і поливати себе кожного Божого дня йорданською водою, але лише для того, аби ще яскравіше вигравала отруйними фарбами зміїна луска, якої не бачать люди, але бачить Бог, Який і називає усіх, хто думає, що в них є щось добре, таке чим вони самі можуть заслужити на змилування Боже – усіх самовпевнених святош і лицемірів зміїним родом і родом гадючим, який не зможе втекти від засуду до геєни, тобто від засуду до вічних мук у невгасимому вогні пекла.

Сьогодні Господь Святий Дух через пророка Ісаю не пропонує жодної втіхи нерозкаяним.  І сьогодні Господь Святий Дух через пророка Ісаю звіщає втіху грядущу для віруючих Старого Заповіту і втіху, яка вже є нині посеред нас, для всіх, хто кається у власних гріхах перед Богом сьогодні. Бо Той, про Кого звіщає Ісая, вже прийшов у тілі. Його Різдво ми святкували два тижні тому, а вчора ми згадували про Його Хрищення від Івана Христителя.  Слова, які Господь Святий Дух вклав в уста Ісаї, Ісус Христос, Єдинородний Божий Син, промовив у синагозі в Назареті. Його Слово живе і діяльне сьогодні.  Воно стосується всіх розкаяних, бо «Слово Господнє повік пробуває» (1 Петр. 1:25).

Дух Господа Бога перебуває на Ісусі в час Його Хрищення.  Дух Господа Бога перебуває на Ісусі в час Його читання сувою з Ісаї, коли Він проголошує виконання цього пророцтва.  Дух Господа Бога перебуває на Ісусі, бо Ісус – Помазанець.  Ісус – Месія, тобто Христос. Він благовістить сумирним.  Він звіщає Добру Новину про прощення наших гріхів усім вам, любі брати і сестри, які впокорюєтеся сьогодні перед Господом і визнаєте, що ви – грішники і у вас немає нічого власного, чим би ви могли хвалитися перед Богом.

У Ісусі виконується пророцтво Ісаї про те, що Єдинородний Син Божий посланий перев’язати зламаних серцем.  Цар Давид був винний у гріхові перелюбу, блуду та вбивства.  Але почувши докір за гріхи власні, він розкаявся і співав був Псалом (51:19): «Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!»  Бог не погордував зламаним серцем царя Давида.  Божий пророк оголосив був цьому розкаяному грішникові: «Господь зняв твій гріх, не помреш!» (2 Сам. 12:13).  Жінці зі зламаним серцем Господь Ісус промовив: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Ів. 8:11).  Сьогодні Господь перев’язує і ваші зламані серця, дорогі брати і сестри.  Всі ваші провини Він забрав на Себе.  На ваші серця накладена свята перев’язка – Ісус Христос.

У Ісусі виконується пророцтво Ісаї про те, що Месія буде звіщати полоненим свободу. Все частіше і частіше ми зіштовхуємося з новинами про захоплення в полон людей.  Все частіше ми чуємо про заручників, особливо на Близькому Сході та Північній і Центральній Африці.  Донині перебуває в полоні у сирійських ісламістів українська громадянка, а ісламісти з Алжиру привели до смерті десятки заручників із Європи.  А скільки людей перебувають у полоні сатани!  Скільки душ перебувають заручниками диявола, який прагне їхньої смерті.  Сьогодні вам, розкаяним, що прагнете свободи від світу, диявола та смерті, тобто від прокляття Закону, Господь звіщає свободу.

Аби звільнити вас від Закону, Ісус Сам став під Закон. Будучи святим і безгрішним, праведним і безвадним, Він на Себе перебрав усі ваші гріхи.  Він добровільно став полоненим замість вас.  Замість вас Він помер у полоні гріха, аби змити ці жахливі кайдани Своєю святою і невинною кров’ю, аби розбити в’язничні мури диявола, аби розвалити стіни смерті, Він вийшов переможцем над нею з гробу і сьогодні звіщає вам, що ви – вільні.

Хтось може й далі нехтувати цим провіщенням, цією Доброю Новиною, цим Євангелієм.  Хтось і далі надає перевагу сидіти посеред розвалин страшної в’язниці і терпіти знущання диявола і мліти від страху перед смертю тимчасовою і вічною!  Не сидіть там!  Виходьте із тих розвалин!  Покиньте ті руїни!  Господь сьогодні проголошує вам визволення. Ви вже не полонені світу, диявола та смерті.  Ви – діти Божі, визволені Христом до вічного життя у Його святому і досконалому Царстві.  Тому не ридайте, не квиліть, а виходьте на світло Христового Євангелія, радійте, співайте і славте Бога, що минулася темна пора вашого ув’язнення у гріхах, а настав рік уподобання Господу! У Старозаповітних євреїв був особливий рік, рік ювілею, рік прощення усіх боргів.

Цей рік ювілею, рік визволення триває для вас нині, дорогі брати і сестри.  Ті, що не хочуть мати Господнього уподобання, відвертаються від Євангелія Ісуса Христа і шукають втіхи в чомусь іншому і насамперед у власних ділах.  Втім сьогоднішнє пророцтво Ісаї, як і ціле Євангеліє – не для них, а для вас, що перебуваєте у жалобі, бо визнаєте, що не можете не грішити і сповідуєте, що самі по собі ви лише заслуговуєте на смерть, тимчасову та вічну.   Через це Ісус сьогодні перебуває серед вас – у Своєму Слові і Таїнстві, аби вас потішити, аби ви не сумували і не посипали свою голову попелом.

Сьогодні замість попелу Господь як і всім віруючим ще в Старому Заповіті дає оздобу праведності. Ця праведність не ваша власна, брудна і неохайна.  Але ця праведність – Христова. І Він Сам цією праведністю прикрашає нас. Ця Його праведність – справжня оздоба.  У світі, звісно, є багато різних прикрас.  Сотні ювелірних магазинів в нашому місті пропонують золото і срібло.  Телеканали і глянцеві журнали показують чим намагаються оздобитися не лише жінки, але й сучасні політики:  тут і золоті годинники, вартістю по кілька сотень тисяч гривень і автомобілі вартістю у сотні тисяч доларів.  Але в очах Божих всі ці прикраси – ніщо, у порівнянні з оздобою, яку дає Його Син і яку ви отримуєте вірою.

Окрім цього, якщо немає смиренного серця і правдивого каяття, якщо немає віри в Христа то всі найдорожчі прикраси світу радше служать як речові докази на суді Божому, бо коли людина бере хоч щось від Бога, вже не кажучи про величезні багатства, але не зважає на Бога, то про неї Бог каже: «Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...» (Пс. 14:4).  Бог благословляє великим багатством, аби воно було благословенням для всього суспільства, а не лише однієї кишені.  Власне кажучи, багатство - благословення лише однієї кишені в невіруючих людей або в злодіїв.

Сьогодні ви славите Господа, любі віруючі, бо Господь дав вам набагато коштовнішу оздобу ніж будь-яка з тих оздоб, які може запропонувати світ. Бог одягнув вас у праведність Христову. А це означає, що ви – Божі улюблені діти, на яких Бог не гнівається, а якими Він радіє.  Він любить вас і вам дарує спадщину небесну – оселі в Його святому і вічному Царстві.

Це Він намащує вас оливою радості.  Він вкладає у ваші серця Господа Святого Духа, Який спонукає вас вигукувати: «Авва!  Отче!»  Апостол Павло пише: «А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа».  Чудова, радісна новина. Ви – діти Божі, спадкоємці Царства.  Тому не пора бути в жалобі, а пора радіти! Радійте, любі брати і сестри!

Радійте, бо  в Христі Бог виконав пророцтво Ісаї і замість темного духа, духа, який весь час чимось невдоволений і весь час нарікає на Бога і на всі життєві обставини, дав вам одежу хвали. Ця одежа хвали сьогодні на вас і ця одежа тим гарніша, чим впевненіше ви славите Бога сьогодні своїми гімнами та псалмами.  Але не лише ця одежа хвали стосується літургії, гімнів чи псалмів.  Ця одежа хвали стосується і вашого способу життя, ваших діл, вашого ставлення до ближніх.  Бо весь час, коли ви робите добро для інших людей, то ці ваші діла хвалять Бога, прославляють Його, як каже Апостол Павло: «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!» (1 Кор. 10:31).

В очах Божих ви наче чудесний сад, насаджений Святим Духом. Ви чудесні саджанці, на які Христос зливає дощ Свого Євангелія, підживлює вас Своїми правдивими тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Вечері. Ростіть у Христі на славу Божу.  Приносьте добрі плоди. Ось скоро Христос повернеться, аби воскресити всіх мертвих, а вам дати вічне життя у Царстві Своєму і похвалити вас, що сьогодні хвалите Його своїми ділами.  Бо для нас Христос охристився!  У річці Йордані!  Амінь.