Євангельська аксіома

     Саме Євангельською аксіомою є те, що служіння виводить свою дієвість з Євангелія, а не навпаки (Фил. 1:15-18).  Тому служитель не "робить" Таїнство якимись окультними силами, які властиві його особі або служінню на відміну від решти людей Божих.  Радше, як на це вказує його титул - "служитель", він просто служить Христові і Його людям, "роздаючи" ті Таїнства, які чинить Сам Христос через тривалу дієвість Його слів запровадження.  Функція служителя є суворо інструментальною: "Людина нічого не додає до цього Слова і служіння, наказаного Христом" (Тр. 26, німецький варіант). Або в Лютеровій славетній ремарці від 1533 р.: "Бо наша віра і Таїнства повинні ґрунтуватися не на людині - чи то вона добра, чи зла, висвячена чи невисвячена, покликана чи самозванець, диявол він чи його мати, - а на Христі, на Його Слові, на Його служінні, на Його заповіді та приписі".
     Допоки Христовим словам дають стояти неперекрученими (див. ФЗ ПП, VII:32), Засоби Благодаті (Слово і Таїнства - прим. В. Г.) зберігають властиву їм дійсність і дієвість).

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"