понеділок, 7 січня 2013 р.

Проповідь на Різдво Господа нашого Ісуса Христа



                       СЯЙВО СЛАВИ ТА ОБРАЗ ІСТОТИ БОЖОЇ
                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
          
 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,  а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.  Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті. Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я. Кому бо коли з Анголів Він промовив: «Ти – Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!» І знову: «Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!» І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: «І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі». А про Анголів Він говорить: «Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами». А про Сина: «Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.  Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх» (Євреїв 1:1-9).

Христос народився!  Славімо Його!

Дорогі брати і сестри, коли наші прабатьки скоїли перший гріх і були вигнані з Раю, то Бог на охороні раю поставив Свого святого Ангела з полум’яним мечем.  Коли потрібно було знищити блудників у Содомі та Гоморрі, Бог відправив туди Ангелів, аби вони врятували сім’ю Лота. Де є гріх – там є і покарання.  Для покарання нечестивців, як бачимо це у випадку з блудниками, Бог використав ангелів. Ангелів ми бачимо в подіях визволення Ізраїлю з Єгипту, в подорожі пустинею, в Обіцяному Краї, у Вавилоні з вірними ізраїльтянами.

Ми бачимо їх, як вони провіщають народження Спасителя, як вони допомагають Святій Родині уникнути гонінь від Ірода, як вони прислуговують Христові після його сорокаденного посту та боротьби із сатаною. Ми бачимо їх біля порожнього гробу Спасителя, як вони провіщають перемогу Христа над смертю і як вони докоряють здивованим Апостолам, аби ті після вознесіння їхнього Учителя, не вдивлялися в небо, а поспішали виконувати доручення Христові. Ми бачимо Ангелів, як вони захищають і визволяють Апостолів із в’язниці, і як вони звіщають про останні дні цього світу. Ми знаємо, що вони будуть Божими судовими виконавцями, коли настане Останній День.

Коли люди зустрічаються з Ангелами, то зазвичай, лякаються.  Навряд чи наважився би хтось з нащадків Адама підходити до воріт Раю, коли там стояв із мечем Божий Ангел. Пастухам, які піклувалися про отари нічної пори першої Різдвяної ночі, Ангел Божий змушений був проголосити: «Не лякайтеся!»

Коли пастухи пішли побачити те, про що звістив їм Ангол і про що співали їх хори небесні, то прийшовши до Віфлеєму і зайшовши в стайню, вони не злякалися, бо «знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала» (Лк. 2:16).  Звісно ж цієї картини не порівняти з тим, що відбувалося у полі, з тим сяйвом, яке оточувало Ангела Божого, з тим благоговінням, яке вселяла сама його могутня з’ява, з тим прекрасним, гармонійним співом ангельського хору, що линув з небес провіщаючи: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14).

Пастухи, які прийшли поклонитися народженому Дитяті, бачили вже не блиск, не сяйво, не чули вони й прекрасного хорового співу.  А бачили вони бідну сім’ю, які не знайшлося місця ні в готелі, ані навіть в єврейському будникові у Віфлеємі.  Бачили вони стайню і не дивувалися вони з запаху тварин, яким була просякнута та будівля, бо й самі були пастухами.  А ще вони бачили Спасителя, бо саме про Нього звіщали їм ангельські хори.  Будучи віруючими людьми, вони не лише розповіли про ангельські видіння Марії і Йосипові, але й ділилися цією новиною з іншими людьми з Віфлеєму та його околиць, з усіма, з ким лише вони могли зустрітися.  Люди ж, слухаючи їх «дивувались тому, що їм пастухи говорили...» (Лк. 2:18).  Можливо, якби і до них зявився Ангел, то й вони бігли би сьогодні до Різдвяних Ясел. Але якщо не вірують через Слово, то зазвичай побачать вони лише одного Ангела – Ангела смерті…    

Сьогоднішній текст зі Святого Писання пояснює нам, кого саме ми бачимо у Різдвяних Яслах і Хто Він Такий у порівнянні з усіма Ангелами Божими. Син Божий, як про це написано є «Наслідник всього», Спадкоємець Царства Небесного і всього, що лишень існує. Така честь в людських родинах припадає лише старшому синові. Ісус Божий Син Єдинородний і Єдиний Спадкоємець усього.  Все, що лишень існує у світі видимому і невидимому належить Віфлеємському Дитяті. Цього не розуміє світ, який користується дарами Божими і не дякує Йому.  Це розуміють мудреці зі Сходу, які приносять щедрі дари Народженому Наслідникові Царстві – Ісусові Христові.

Писання сьогодні нам звіщає, що «Ним і віки Він [Бог] створив». Або ж як каже нам наше Євангеліє на сьогодні: «Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього» (Ів. 1:3). Син Божий – не Ангел, бо Ангели – творіння.  Син Божий, Віфлеємське Дитя – Творець Ангелів. Сповитий на колінах Марії – створив усі віки.  Він і донині творить дітей в утробах матерів їхніх.  Він і донині піклується про все і все «тримає усе словом сили Своєї», навіть будучи немічним Немовлятком, народженим у Віфлеємі. 

Він – «сяйво слави та образом істоти Його [Бога]».  «Бог є любов» (1 Ів. 4:16).  Бог є життя. Бог – святий і досконалий.  І таким є Віфлеємське Дитя.  Воплочений Божий Син – це воплочена Любов, воплочене Життя, воплочена Святість і Досконалість. Пилипові на його прохання: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!» Ісус промовляє: «Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця».  Віфлеємське Дитя, Ісус Христос, Син Марії – сяйво слави Отця Небесного та образ Його істоти. Хто бачить Ісуса – бачить Бога.  Хто чує Ісуса – чує Бога.  Хто торкається Ісуса – торкається Бога.

Писання сьогодні нам пояснює, чому для нас таке важливе Різдво, чому ми можемо бути настільки впевнені в нашому майбутньому в Царстві Божому, в нашій майбутній спадщині небесній, в нашому прощенні гріхів, в нашому виправданні, в нашому вічному житті.  Сьогодні нам написано, що Син Божий: «учинив Собою очищення наших гріхів».  Дитя у стайні для тварин – святе. Немовля загорнуте в пелюшки і покладене у ясла – правдивий Бог.  І мета Його приходу не проживання в палатах царських, де часто-густо живуть Іроди. Мета Його Різдва – очищення наших гріхів.  Ось чому ми так радісно святкуємо це свято.  Ось чому ми співаємо сьогодні колядки і будемо співати їх ще впродовж 11 днів, що залишаються до завершення Різдвяної пори.  Ми радіємо сьогодні, веселимося, бо ми очищення від найжахливішого бруду, ми визволені від найстрашнішої хвороби – гріха.

Ісус очищує нас Собою Самим. Він приносить Себе Самого, правдивого Бога і правдиву людину, в жертву за гріхи цілого світу.  І через Його жертву на хресті, через Його святу пролиту кров, ми сьогодні очищені від наших гріхів.  Він очистив нас від цих гріхів. Ми б самі такого ніколи не змогли би зробити.  Але в жертву приносить Себе правдивий Бог і святий Чоловік в одній Особі, Ісус Христос.  Через Нього ви очищені.  Ні людського, ні ангельського діла не було би для цього достатньо.  Очистити нас міг лише Бога. І Він це зробив. Він пройшов смерть, хрест і гріб, з якого Він вийшов переможцем над смертю.

«І засів на правиці величности на висоті».  Жоден з Ангелів не має такої влади – царювати з Отцем і Святим Духом. Ця влада належить лише Богові. Ця влада належить Синові, бо Він – Бог споконвіку. І для нас – це ще одна причина святкувати це чудесне свято – Різдво Христове. Бо народився для нас істинний Бог, Який очистив нас від усіх гріхів Своєю кров’ю і нині царює і піклується про нас, промовляючи до нас зі Слова, очищуючи далі наші гріхи і провини Своїми правдивими тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Святої Вечері.  А Останнього Дня Народжений у Віфлеємі повернеться у славі, аби воскресити всіх мертвих і дати нам вічне життя у Божому Царстві.

Сьогодні – велике і радісне свято.  Бо якщо Анголи – могутні воїни, від одного вигляду яких лякається будь-яка жива істота, то для нас народився у людському тілі навіть не Ангел, а правдивий Бог, як сьогодні нам написано: «Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я. Кому бо коли з Анголів Він промовив: «Ти – Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: «Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!» Такі слова стосуються лише Бога істинного від Бога істинного, Єдинородного Сина, Який Сам є вічним Богом, хоча й народжений від Отця.  Яка дивна слава Різдва Христового!  Яке велике чудо споглядають всі, хто мав цей високий привілей прийти до віфлеємських ясел і вперше та першими поклонитися воплоченому Синові Божому, Синові, Який має славніше Ім’я від усіх Анголів – Ісус Христос, Месія, наш Господь і Спаситель!

Той, Хто лежить у яслах, має в своєму підпорядкуванні наймогутнішу армію – військо небесне, Анголів Божих. А оскільки Він безмежно любить вас, то це означає, що вся ця армія могутніх духів, що за мить можуть знищити не лише якусь країну, але й цілий світ, стоїть на вашій сторожі, служить вашій обороні, бо вони – святі і так само безмежно люблять Бога та віддані Йому, а отже люблять і його дітей та готові виконати будь-який наказ Свого генерала – Ісуса Христа, Різдво Якого святкуємо ми сьогодні.

Тішмося цим, любі брати і сестри, бо Ісус Христос – наш Спаситель – Бог і Його царювання вічне, як написано: «про Сина: «Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.  Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх».  Ісус, наш Цар, народжений у Віфлеємі, ненавидить беззаконня, а любить праведність.  І будьте певні – Він пильнує за кожним з вас, любі брати і сестри та коли Він бачить беззаконня, яке чиниться щодо вас, то Він його ненавидить більше ніж ви, бо Він – святий. А до того ж Він любить вас так, як батько любить своїх дітей. І захищати прагне Він вас так, як батько хоче захищати рідних дітей.  І спадщину дає Він вам більшу, ніж може дати будь-який земний батько або мати: Царство Небесне і вічне життя. Тож не бійтеся стояти на захисті праведності вашої віри і радійте, радійте, радійте спадщиною небесною, нев’янучою, нетлінною, спадщиною вічного життя.  Співайте всі одинадцять днів колядки, що славлять Христа рожденного.  Тіштеся, співайте, веселіться, бо Христос народився!  Славімо Його! Амінь.

Немає коментарів: