(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить,
і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому
радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться
в час, коли ділять здобич! Бо зламав Ти ярмо тягаря його, і кия з рамена його,
жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю,
стане все це пожежею, за їжу огню! Бо
Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я
Йому: «Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру». Без кінця
буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити
міцно його й щоб підперти його правосуддям та праведністю відтепер й аж навіки,
ревність Господа Саваота це зробить! (Ісаї
9:2-7).
Христос рождається! Славімо Його!
Христос рождається! Славімо Його!
Дорогі брати і сестри, ким
виростуть ваші діти? Ким вони стануть? Як складеться їхня доля? Я впевнений, що ці запитання постають,
принаймні, час від часу у відповідальних батьків, дідусів і бабусь. Зазвичай
вони піклуються про те, аби діти виростали здоровими. Потім ідуть питання
світського виховання та освіти, яка знадобиться дітям для їхнього подальшого
життя в цьому світі, для їхньої кар’єри, для того аби вони могли заробляти
достатньо грошей, не мати ні в чому нестачі та бути заможними громадянами та й
самим добре вже забезпечувати власних дітей.
Певно і вам часто доводиться чути привітання з Днем народження, в яких
бажають здоров’я, щастя та всяких успіхів у житті.
На жаль, дуже часто батьки,
дідусі і бабусі забувають про головне: які взаємини буде мати їхня дитина, внук
або онука з Богом? Для цього варто
згадати, що каже Господь про те, що впливає на дітей, внуків, правнуків і
праправнуків. Він промовляє: «Я –
Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на
третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість
тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей» (2 М.
20:5, 6). А в Євангелії від Св. Івана написано: «Хто вірує в Сина, той має
вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває»
(Ів. 3:36). Отже, якщо ви не будете
вірні Богові, то Бог каратиме і вас, і всі ваші покоління аж до правнуків. Пекло – жахливе місце. Але воно буде ще
жахливішим для тих батьків, які бачитимуть поряд із собою муки рідних нащадків
і знатимуть, що вони горять там завдяки тому, що колись їхні батьки відкинули
Бога.
Але якщо ви будете вірні Богові,
будете любити Його, то Бог поблагословить не лише ваших дітей і внуків, але й
ваших нащадків аж до тисячного покоління. Проте це не означає, що батьки можуть ходити
до церкви і Бог буде автоматично благословляти їхніх дітей. Ні, батьки не
можуть заслужити спасіння своїм дітям.
Так само як і не можуть батьки вірувати замість дітей. Але чому ж тоді Бог дає таку велику обітницю?
Правда полягає в тому, що коли батьки справді люблять Бога, то й діти їхні будуть регулярно в церкві, слухатимуть Боже Слово, віруватимуть в Христа і
матимуть вічне життя. Завдяки тому, що їхні батьки люблять Бога і водять їх до
церкви, сприяють, аби ті пізнавали Боже Слово, діти стають і залишаються правдивими спадкоємцями вічного життя.
І причина того, що і ви, і ваші
діти стають, є і залишаються спадкоємцями вічного життя в Божому Царстві – те
Дитя, День народження Якого ми святкуємо сьогодні. Між нами, нашими дітьми і Дитям Ісусом –
величезна різниця. Ми все думаємо, ким
стануть наші діти, а про Ісуса Христа, про Його Різдво пророк Ісая ще за сімсот
років провіщає: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах
Його, і кликнуть ім'я Йому: «Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности,
Князь миру».
Ісус Христос – Син Божий. Ви – діти Божі і такими вас учинив Бог. Ви
стали такими благодаттю Його через віру.
Але Ісус – Син Божий, бо таким Він є споконвіку, як Бог, Бог Син. Як Син Людський Він народився у визначеному
місці – у Віфлеємі та у визначений час – за правління римського цезаря Августа.
Але навіть у яслах лежав не просто Син Марії, а Син Божий. У яслах лежав не той, хто мав отримати владу,
а влада на раменах Його вже була в саму мить поєднання в Особі Його
божественної і людської природи.
Ісус не ставатиме Дивним
Порадником через навчання в назаретській синагозі або в єрусалимському
Храмі. Він не здобуватиме особливих
знань і проповідницької освіти – Він вже в утробі матері Своєї, блаженної Діви
Марії є Дивним Порадником, Мудрістю Божою. Так само Ісус не набуває якихось божественних
властивостей через Своє досконале життя.
Він не стає надлюдиною через те, що Бог почав на Нього прихильно
дивитися. Зовсім ні! Вже у віфлеємських яслах лежить сповитий Бог сильний. Марія народила Отця вічності. Пастухи до кошари приходять, аби поклонитися
Князеві миру.
Ми святкуємо цей День народження,
це Різдво, бо як каже нам сьогодні пророк Ісая, це «Дитя народилося нам,
даний нам Син». Це для нас народився
Ісус Христос. Це нам даний вічний Син
Божий, зодягнутий у людське тіло, аби бути нашим Дивним Порадником, який радить
не покладатися на власну винахідливість, розум і діла, а довіритися винятково
Йому. Він – Дивний Порадник, як і дивне
Його послання – Євангеліє, що суперечить грішній логіці зіпсованого розуму.
«Віруйте в Мене і будете жити вічно!» - каже Христос, Дивний Порадник.
Ми святкуємо сьогодні Різдво, бо
це для нас народився Син, Бог сильний.
Він – сильний не лише Своєю міццю, але й любов’ю до кожного з вас. Немає любові на світі більшої за любов Бога
сильного. І Він так вас любить, що всю
Свою силу Він віддає на те, аби визволити вас із рабства диявола, аби здолати
вашого найстрашнішого ворога – смерть. Аби її побороти Він забирає на себе
причину смерті всіх людей – гріхи. На Голгофському хресті Він обмиває їх Своєю
святою кров’ю і помирає замість нас, аби сьогодні ми не сумували, а святкуючи
Його Різдво, разом із пророком Ісаєю називали Ісуса Христа – Отець вічності.
Завдяки Ісусові Христові,
народженому у Віфлеємі Отцеві вічності, ми маємо тепер перед собою не гріх, не
смерть, не ад, а цілу вічність у Божому Царстві. Ця вічність для нас
розпочинається із відкритого на Великдень гробу нашого Спасителя, триває
сьогодні, коли ми віруємо в Нього і живемо нашою вірою. Ця вічність живе в нас, коли ми приймаємо
тіло і кров нашого Спасителя під виглядом хліба та вина Святої Вечері. У цю
вічність ми увійдемо тілесно, коли Господь повернеться у славі. Вперше Він прийшов, як Віфлеємське Дитя –
Отець вічності, але вдруге Він повернеться, як Отець вічності, воскреслий
Спаситель і Цар, аби всіх воскресити і невіруючих віддати у вічний вогонь
пекла, а вас, що схиляєтеся сьогодні перед віфлеємськими яслами, в Яких лежить
народжений нам Отець вічності, взяти до Царства Небесного, аби ви там жили в
радості і блаженстві повіки віків з Ним, Отцем і Святим Духом.
Ми святкуємо сьогодні Різдво
Христове, бо це нам народилося Дитя – Князь миру. Про цей мир проголошували ангели тієї першої
Різдвяної ночі: «Слава Богу на висоті, і на землі – мир, у людях – добра воля!»
(Лк2:14). В той час у світі був pax Romana «римський
мир». Але не про такий мир говорить Бог.
Він дає особливий мир. Цього миру можна не мати в найбільш
нейтральній країні світу. Цього миру може не мати наймиролюбніша людина на
світі. Цей мир можна мати під час
найлютішої війни. Цей мир може мати
найвідважніший солдат на фронті. Бо цей мир залежить не від світу, а від
народженого Марією Князя миру. Бо здобув Його лише Він на хресті Голгофи. Лише Він, як пише Апостол Павло «наш мир, що
вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом»
(Еф. 2:14).
Ісус Христос здобув для нас мир з
Богом. Цей мир Він дає нам, як і колись
давав Своїм учням кажучи: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не
так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Ів.
14:27). Навіть якщо довкола гримить війна, лютує економічна криза, руйнується
весь світ, ви не тривожтеся і не лякайтеся, бо маєте мир з Богом. Бог на вас не гнівається, а любить вас,
піклується про вас і проведе вас крізь вогонь і воду до кінцевої мети вашої
мандрівки – Царства Небесного. Бо для
того, аби ваша мандрівка скінчилася в Царстві Божому, мандрівка народженого
Князя миру, Ісуса Христа, розпочалася з Віфлеємських Різдвяних ясел.
Сьогодні ми святкуємо Різдво Христа
Царя, бо це про Його панування звіщає євангеліст Старого Заповіту, Св. Ісая: «Без
кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його». Цар, народжений у Віфлеємі і сповитий у
яслах, панує повіки. Його панування та
мир, каже нам сьогодні пророк, будуть множитися без кінця, бо не було, немає і
не буде такої сили, яка зможе спинити Євангеліє Христове. Цар Христос панує у Своїй Церкві благодаттю,
через Слово і Таїнства, а світі Він царює силою, аби Його Євангеліє
поширювалося світом аж до останнього краю землі.
Христос зміцнює Свою Церкву проповіддю Закону
і Євангелія. Де їх немає, там починають спочатку руйнуватися кордони Христового
Царства, потім замаскований ворог
заходить у твердиню і стане проголошувати ворожі послання з кафедри, а вкінці
він навіть перестає маскуватися і оголошує про те, що якась певна територія або
ж церква вже перебувають під його контролем, бо Євангеліє там вже не лунає і
там воно вже не проповідується у всій його чистоті. А такий злочинець у церковних одежах ставить
себе на місце Царя і починає замінювати Його постанови – Його Закон і Євангеліє
– власними постановами, різноманітними переданнями, які Апостол Павло ще
називає бабськими байками.
Але де є Закон і Євангеліє, де є
справедливість і праведність, де є осуд гріха і де є прощення гріхів заради
Самого Христа, там Його Царство, яке розпочинається з Віфлеємських ясел, триває
далі і незважаючи на обставини, триває по всьому світові, через проповідь Слова
Божого і через вірне роздавання Таїнств відповідно до Христового Слова. І робить
це не проповідник, не Рада громада і навіть не все зібрання віруючих, а працює,
трудиться, діє ревність Господа Саваота.
Царство Христове, як вже
перебуває у ваших серцях сьогодні, зосереджується завжди довкола Христа, Який
промовляє до нас через Євангеліє і Який живить нас Своїми правдивими тілом і
кров’ю з Господнього Столу. Воно
підпирається справедливість і праведністю.
Цю справедливість здійснює у Церкві Господь Своїм Словом, проголошуючи
суд грішникам і даючи відпущення гріхів розкаяним. До тих, що каються, Він
ставиться, як милосердний батько, який з нетерпінням чекає того часу, коли
нарешті його дитина покається і попросить вибачення, бо він так сильно хоче її
пробачити, хоче її палко з радістю обняти і хоче мати з нею задушевну бесіду, і
хоче зробити її спадкоємцем усіх багатств, які батько для цієї дитини
назбирав.
Хай
панує цей мир у ваших родинах. Хай світло Віфлеємської зірки яскраво сяє у
вашому житті. Хай справедливість і
праведність Божа зміцнює Його Царство, Церкву Христову тут на землі. Бо Христос народився! Славімо Його!
Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар