Якщо я йтиму слідами святих єпископів і мучеників, то я задоволений – бо
вони йшли слідами дорогих апостолів. Папа дуже добре знає, що Хрищення – не
його монополія, бо слова запровадження кажуть: «Тож ідіть і зробіть учнями всі
народи, христячи» (Мт. 28:19). Христос
не каже: «Іди до Папи і хай він дасть тобі доручення». Чому ж тоді вони намагаються нас змусити йти
до Риму? Звісно ж, неправильно зманювати
людей від їхнього належного уряду – в цьому ми невинні – і треба чинити опір та
протидіяти тим, що намагаються це чинити. Так, у Діях 20:29-30 читаємо: «Я
знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, аби тільки учнів тягнути
за собою» до єпископів Риму. «Противтеся їм», - каже Св. Павло. Тому ми маємо обов’язок
чинити Папі опір. Ми не вихоплюємо вас, слухачів, із Царства Христового, а із
пащі диявола. Павло хвалить вас за те, що ви чините опір Папі та берете над ним
гору, навіть якщо ви розірвете його на клапті, це ролі не гратиме – бо він
вовк. Папі байдуже Хрищення і вічне добро та спасіння людей, йому до всього
цього байдуже, допоки він отримує гроші та добра. Господь Христос не пролив
Свою кров, аби я міг підкоритися Папі, а щоби через Христа я зміг отримати відпущення
гріхів і вічне життя. Ось чому я охрищений і приймаю Святе Причастя. Такого
погляду дотримувалися апостоли та Августин. Тому Папа не має жодних підстав
нарікати на те, що ми руйнуємо його порядок. Ми – не бунтівники, ми – пастирі і
наш обов’язок – кричати на вовка і ставитися до нього
суворо. Він сам визнає, що ми
проголошуємо правду. Якщо я навчаю про
Спасителя, визнаю Його і вірую в Нього, а потім мене просять усе це віддати, а
натомість поклонятися мерзоті, то я непохитно робити це відмовляюся. Якщо ми робимо так, як робив праведний
єпископ Іларій та інші й так, як наказує нам Христос і Святе Писання, то ми
робимо правильно. Ми не визнаємо жодної іншої церкви окрім тієї, яка
прислуховується до голосу Христового і охрищена. Ми нічого не знаємо про церкву, яка наказує
паломництва та носіння сутан. Євангеліє вимагає, аби ми вірували в Христа, а
потім любили один одного. Тому папські звинувачення, що ми відчужуємо людей від
нього – несправедливі. Це він відчужив
людей від Христа, він – справжній вовк і турок.
Мартін Лютер, З
проповіді на Євангеліє від Св. Івана
Немає коментарів:
Дописати коментар