Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через

пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив. Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті. Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я. Кому-бо коли з Анголів Він промовив: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!» І знову: «Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!» І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: «І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі». А про Анголів Він говорить: «Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами». А про Сина: «Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання – берло праведности. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх». І: «Ти, Господи, землю колись заклав, а небо – то чин Твоїх рук. Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють. Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти – завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!» (Євреїв 1:1-12).

Христос народився! Славімо Його!

Дорогі брати і сестри, з проголошенням незалежності Україна перейняла одну дуже хорошу західну традицію – випускати поштові марки, присвячені Різдву Христовому. В різні роки ці марки мали різний дизайн і мені на очі потрапляли зазвичай марки, що якимось чином, але були таки пов’язані якщо не з Христом, то з церквою. Коли ж цього року я розкривав один із конвертів, то зауважив на ньому нову марку, присвячену вже цьогорічному Різдву. На ньому щаслива сім’я схилилася над подарунками, які вона ось-ось мала розгортати. Так бачать художники Різдво – ні Христа, ні навіть церкви, а ялинка та подарунки.

Диявол і світ завжди прагнутимуть вихолостити Різдво від Христа. В деяких країнах під тим приводом, що слід виявляти релігійну толерантність вже забороняють виставляти в публічних місцях вертепи з Різдвяними сценками. Ви можете поставити ялинку. Можете поставити Санта-Клауса, олені і що завгодно, прикрашене ілюмінацією, але тільки не ясла з Немовлям Христом.

Грішна плоть так само чинить опір Різдву з Христом. Як часто на перше місце не лише у дні Господні-неділі, але й навіть на Різдво, а може навіть особливо на Різдво, нам хочеться виставити наші власні себелюбні плани на перше місце, перед Самим Богом і Його Словом і нехтувати проповіддю Євангелія і власною вірою!

Нам потрібно стільки всього зробити, купити, організувати для сім’ї, для дітей, для друзів, для самих себе, що нам просто вже нічого не вистачає на Євангеліє. Тоді ми радіємо Різдвом у чисто плотський спосіб і воно втрачає для нас істинний смисл. Грішна плоть і спотворений гріхом розум зводять нас у фальшиву реальність, яка здається єдиною справжньою і кличуть нас вповні віддаватися всім можливим радощам життя.

А коли наше приспане життєвими клопотами сумління бува проснеться і почне непокоїти нас, щоб ми поверталися до Христа, і грішна плоть і спотворений гріхом розум, знайдуть тисячу аргументів і заспокійливих пісеньок, аби заколисати сумління до ще глибшого сну і зміцнити ілюзію нашої самодостатності. А віра тим часом стає все кволішою, і кволішою. А потім і зовсім помирає. А потім помирає і сам грішник. І опиняється в аду на вічні віки. Він мав Різдво без Христа. І життя – без Христа. А тепер ціла вічність – без Христа. У вічних муках аду.

Сьогодні Господь Святий Дух нагадує нам, що провини Бога у вічній погибелі грішника немає. Бо «багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків». Бог – добрий. Він не залишав Свій народ без Свого Слова. До Старозаповітних ізраїльтян Він промовляв через пророків. Ізраїль мав Святе Писання. Воно виявляло Закон, яким пізнавався гріх і Писання свідчило про Спасителя, Який мав прийти у світ, аби принести спасінням усім, хто в Нього увірує.

Якби Богові була байдужа наша доля, то Він би не докладав таких величезних зусиль, аби з нами говорити, аби нам об’являтися, аби нам докоряти, аби нас підбадьорювати та втішати. Проте Бог любить людство і бажає нам добра.

Цьогорічна Різдвяна поштова марка зображує сім’ю з подарунками. Сьогодні ми святкуємо Різдво Христове – День народження Божого Сина і Він є найкращий і найбільший подарунок для всього людства в цілому і для кожного з нас зокрема.

Господь Святий Дух каже, що Бог «в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив». Сьогодні ми святкуємо День народження Того Ким створений світ. Син Божий – нестворений, як світ і все, що в світі – видиме та невидиме. Отець створив усе Своїм Сином – Словом Отця. Це Слово сталося тілом і перебуває між нами повне благодаті і правди. Який чудесний дар ми маємо в Різдві Ісуса Христа нашого Господа!

Ісус – сяєво слави і образ істоти Бога. Коли Бог об’являвся Мойсеєві на горі Хорив, то сказав до цього великого пророка: «Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити» (2 М. 33:20). Ісус – Єдинородний Божий Син. Він – істинний Бог. Він – Бог вічний, всемогутній і всезнаючий. Яке велике благословення несе нам Різдво – воплочення істинного Бога.

Ось Його бачить Марія і живе. Його бачить Йосип і живе. Його бачать пастухи з полів Віфлеємських і живуть. Ісус – сяєво слави Бога і образ істоти Бога. Він – істинний Бог і водночас заради нас, аби ми могли жити, Він стає людиною. Бог стає людиною, аби людина могла бачити і жити.

У відповідь на запитання Пилипа «Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!» Промовляє до нього Ісус: «Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі» (Ів. 14:8-11). Благословення Різдва в тому, що серед нас – істинний Бог, Який дає нам життя і Який сьогодні нас торкається Своїми життєдайними тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Вечері, аби ми мали прощення гріхів і теж жили вічно.

В нашому Писанні на сьогодні записано, що народжений у Віфлеємі Ісус «тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів». Немовлятко в яслах усе тримає словом сили Своєї, бо немовлятко – вже Бог, а Бог – уже людина від моменту зачаття в утробі Діви Марії. Усе, що відбувається і все, що не відбувається – через Нього, через Ісуса Христа, Різдво Якого ми святкуємо сьогодні.

Він тримав усе словом сили Своєї і до того найпершого Різдва. Але Різдво сталося задля однієї великої мети, без виконання якої, ми сьогодні не співали би радісних колядок і не дивилися б в наше майбутнє із упевненістю. Бо Різдво сталося, аби Син Божий учинив Собою очищення наших гріхів. Різдво, всі Різдвяні оповіді і все Писання, що згадує про Різдво або посилається на Різдво, вщент руйнує будь-які сподівання кожної людини щось зробити самій для свого очищення перед Богом, для прощення гріхів і для здобування праведності.

Знову і знову Писання каже: «Слава у вишніх Богу! Бог Син Собою чинить очищення наших гріхів!» Бо народжений у Віфлеємі відрізняється від усіх без винятку інших народжених дітей. Він – без гріха. І Він народжується, аби взяти всі наші гріхи на Себе. І Він несе їх на хрест і очищає там їх усі до одного Своєю святою кров’ю.

Сьогоднішній наш Різдвяний текст каже, що Христос: «учинив Собою очищення наших гріхів». Ви, любі віруючі брати і сестри, в Ім’я Христа очищені від гріхів. Ви – прощені. Ви – виправдані. Ви маєте вічне життя у Божому Царстві. Яка чудова причина для радості і для співу Різдвяних колядок у ці дванадцять днів Різдвяних свят – у святкуванні Дня народження Божого Сина, нашого Спасителя!

Коли пастухи нічної пори стерегли отари свої, то вони дуже налякалися, коли до них з’явився Ангел і їх осяяла слава Господня. Коли з’являються Ангели, люди зазвичай бояться. Сьогодні ми читаємо про Христа, народженого у Віфлеємі: «І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: «І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі». А про Анголів Він говорить: «Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами». Христові Богові, Христові людині вклоняються Анголи Божі. Христові вони служать.

Але коли пастухи приходять поклонитися Дитяті Христові, то вони не лякаються, вони не бояться. Бо Христос – це їхній Спаситель. І Христос – наш Спаситель, любі брати і сестри. Яка любов, яка могутність, яке довготерпіння і яка милість з’явлена нам Христом Ісусом, нашим Спасителем.

Віфлеємські ясла, Голгофський хрест, гріб Йосипа з Ариматеї, і нарешті славетне воскресіння на третій день із мертвих – усе це почалося у Віфлеємі тієї першої Різдвяної ночі, аби сьогодні ми раділи Різдвом і прекрасною реальністю, яку описує Господь Святий Дух, нагадуючи нам про передвіщення Псалмів: ««Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання – берло праведности. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх». І: «Ти, Господи, землю колись заклав, а небо – то чин Твоїх рук. Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють. Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти – завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!»

Різдво також означає, що ми нині перебуваємо під владою Ісуса, праведного та вічного Царя і все, що б не відбувалося – все допомагає нам на добро і допомагатиме до тієї миті, коли Спаситель Христос повернеться вже не як Немовля у віфлеємських яслах, а як Цар над царями і Пан над панами.

Написано, що в той час земля і небо минуться, а наш люблячий Спаситель стоятиме, бо Він – незмінний і вічний Бог. І роки Його, роки як Бога, і як людини ніколи не скінчаться. Різдво Христове також означає любі брати і сестри, що через Сина ваші роки ніколи не скінчаться, бо Христос народився! Славімо Його! Амінь.