12Пильнуй дня суботнього, щоб
святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. 13Шість день працюй,
і роби всю працю свою, 14а день сьомий – субота для Господа, Бога
твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та
невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій,
що в брамах твоїх, – щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. 15І
будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог
твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь,
Бог твій, святкувати суботній день.
Коли
Бог дав на Синаї Десять Заповідей, то Він пов’язав їх з Його власним відпочинком у час створення. «Бо шість
день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив
тому поблагословив Господь день суботній і освятив його» (Вихід 20:11).
Ізраїльтяни за взірець брали відпочинок Господа. Коли Мойсей переказував цю
Заповідь через 40 років він основував дотримання Ізраїлем суботи не на сьомому
дні створення, а на визволенні народу з Єгипту.
Бог
запровадив Старозаповітну суботу не лише для ізраїльських чоловіків і жінок,
але й для їхніх тварин, їхніх слуг і неізраїльських чоловіків і жінок, що жили
посеред них. Це ставило наголос на Божій гуманній опіці про робітників і
тяглових тварин у краю. – влада пана над його рабами не давала йому права
позбавляти їх один раз на тиждень фізичного відпочинку. Це також вказує на те,
як Бог хотів, аби Його народ був світлом для народів, хоча неізраїльські
чоловіки та жінки не були частиною
заповітного народу, вони все-таки брали участь у одному з благословень, яким
насолоджувалися заповітні люди.
Старозаповітні
віруючі дотримувалися суботи, не маючи в суботу жодної праці. Проте, додаючи цю
Заповідь до Його порятунку з Єгипту, Господь хоче спрямовувати серця людей до
ще більшого порятунку і до глибшого відпочинку. Ісус каже: «Прийдіть до Мене,
усі струджені та обтяжені, і Я вас
заспокою! …І знайдете спокій душам своїм»[1]
(Матвія 11:28, 29). Помираючи на хресті,
як наш змінник, Ісус «простив усі гріхи» і «знищив рукописання на нас, що
наказами було проти нас» (Колосян 2:13, 14). Оскільки Він помер за нас, ми
більше не зобов’язані
дотримуватися Старозаповітної суботи. Разом із іншими Старозаповітними
правилами субота була «тінь майбутнього, а тіло – Христове» (Колосян 2:17).
Один Новозаповітний віруючий може вважати один день святішим, аніж інший –
інший Новозаповітний віруючий може вважати кожен день однаковим. «Нехай кожен
за власною думкою тримається свого переконання» (Римлян 14:5).
Найкраще
Новозаповітні християни можуть виконати Третю Заповідь тоді, коли радісно чують
і вивчають, і виконують Боже Слово кожного дня, щоразу, коли мають таку нагоду.
Марк Е. Браун, Народна Біблія: Повторення Закону 5:12-15
[1] NIV тут дає переклад: «Прийдіть до Мене,
усі струджені та обтяжені, і Я дам вам
спочинок! …І знайдете спочинок душам
своїм»». – Примітка перекладача.
Немає коментарів:
Дописати коментар