Ісус
промовляв... Своїм учням...: «Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не
придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми»
(Матвія 5:13). Щойно християни перестають відрізнятись, щойно ми починаємо
говорити і діяти «як усі», то ми перестаємо виконувати те завдання, для якого
Бог створив нас у Христі. Коли ми самі себе робимо непридатними для
благочестивого використання і стаємо як усі, то Бог ставиться до нас як до усіх
і викидає нас на вулицю, аби нас топтали. Такими є Христові слова застереження
до всіх, хто ставиться легковажно до благодаті.
Пол Вендленд, З коментарів на 2-у Книгу хронік
Немає коментарів:
Дописати коментар