СПАСІННЯ, СВІТЛО І СЛАВА
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А коли – за Законом Мойсея – минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу», і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, – «пару горличат або двоє голубенят». І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, – людина праведна та благочестива, – що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» (Євангеліє від Св. Луки 2:22-32).
Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, слова, які ми чули цього вечора під час читання Євангелія, ми чуємо у ті вечори, коли збираємось на служби Божі, які через час проведення називаються вечірніми. Ці слова легко знайти в ютубі, де їх співають знамениті співаки та хори, які шанують літургіку Східної Церкви. Це слова вдячної людини, яка дочекалась Христа.
Любі брати і сестри, чи чекаємо ми так само на прихід Христа? А чи ми солідарні зі світом, який чекає на масу різних речей і насамперед закінчення пандемії, здоров’я і процвітання. Для людей природно хотіти бути здоровими та заможними. Хто хоче хворіти? Або хто хоче бути бідним? Будь-яка людина зі здоровим глуздом не захоче хворіти чи жебрати по світові гроші.
Врешті-решт, навіть цього вечора ми будемо молитись на нашій Службі Божій такими словами «Щоби решту життя нашого в розкаянні, спокійно і безболісно закінчили ми». Проте все має свою ціну. Господь застерігає нас: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мт. 16:26).
Легко занапастити душу свою, ставлячи власне здоров’я на перше місце і, наприклад, омолоджуватись препаратами, що містять клітин убитих немовлят – немовлят, убитих через аборти. Таке омолодження дається ціною смертного гріха – убивства.
Або, наприклад, легко занапастити душу свою, визискуючи робітників, не виплачуючи їм зарплати і таким чином збільшуючи свої статки, розбудовуючи свій бізнес і забезпечуючи, на їхню думку, економічне майбутнє для своїх дітей і внуків. Такі забувають про слова, які одного разу промовив Бог подібному «бізнесменові»: «Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?»... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Лк. 12:20, 21).
Про таких ще каже Апостол Яків: «А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!» (5:1-4).
Семен з нашого сьогоднішнього Євангелія таким не був. Писання його називає людиною праведною та благочестивою. А в чому полягала його праведність і благочестивість? Євангеліє пояснює, що він «потіхи чекав для Ізраїля». І потіхою цією був Христос Господній. Писання дуже чітко свідчить, що істинний Ізраїль мав єдину потіху, одне утішення – Месію-Христа.
Такою була віра Старозаповітної Церкви. Істинна Церква завжди прислухалася до Слова Божого, довіряла тому, що промовляли і писали пророки Божі та, маючи віру, створену Святим Духом через проповідь обітниці про грядущого Христа, уповала на Месію-Христа. І ця Церква – усі святі – чекала на Його прихід.
Була звісно й інша церква, яка уповала на своє походження від Авраама, на свою плоть і на власні діла. Це була фальшива церква, яка надималась гординею, вспадкованою від противника людського роду, диявола і наполегливо поширювала свої обмани серед юдеїв і довколишніх народів. До такої церкви належали різноманітні прошарки мешканців Юдеї – від фарисеїв і первосвяещників і аж до царя Ірода, який хоча й не був євреєм, але поділяв віру духовного отця фарисеїв і первосвящеників – сатани.
Про членів фальшивої церкви і про її істинного голову наш Господь каже: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько – диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він – неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу» (Ів. 8:42-45).
Семен із нашої проповіді належав до істинної Старозаповітної Церкви, бо він довіряв Слову Божому і уповав на грядущого Христа Господнього. Семен, звісно, був євреєм, юдеєм. Але він знав, що йому немає чим пишатись у своєму походженні чи своїй плоті. Він знав і сповідував, що він – нещасний грішник, який потребує Спасителя.
І він знав, що Бог – благодатний і милостивий, обіцяв Спасителя, Який народиться у Віфлеємі. І він вірував, що цей Спаситель буде Христос Господній, Який спасе його і всіх людей від гріхів. Ця віра зараховувалась йому в праведність. Ця віра зараховувалась у праведність і його праотцеві Авраамові, і всім віруючим та спасенним людям.
Саме Семенові Господь Святий Дух обіцяв, що Семен не побачить смерті, аж поки не побачить Христа Господнього. І ось цей день настав. Після Різдва Христового, коли Діва Марія народила в стаєнці Свого Первістка, а нашого Спасителя – Христа Господнього, минулося 40 днів – дні очищення відповідно до Закону Господнього, до вимог Господа, викладених у Книзі Левит.
І тепер вона з Йосипом принесла Господа Христа до храму, як пояснює наш Євангеліст «чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу», і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, – «пару горличат або двоє голубенят». Пара горличат або двоє голубенят – це була жертва бідних людей. Жертвою заможних ізраїльтьян було ягня.
Але чи мали Йосип з Марією приносити навіть горличат чи голубенят, коли на руках в них було Ягня Боже, істинний Бог у тілі немовляти? Вони так роблять, бо Ісус стає під Закон, аби виконати Закон досконало. Лише Він міг виконати Закон досконало і лише Він його досконало виконав. Лише Він міг прожити досконале і безгрішне життя і лише Він його прожив. Ісус – праведний. І Його праведність зараховується тим, хто вірує в Нього.
Власне через Ісуса на руках Марії Семен називається праведним. Бо вірою в Христа Ісусова праведність зараховується Семенові. Без віри в Христа, ніхто цієї праведності не має. Тож, коли Христа приносять у храм, то це робиться для Семена, для всіх людей. І це робиться для нас.
Тож Семена «Дух у храм припровадив. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром…» Семен не славить Бога за своє походження, за свої діла, а славить Він Бога спочатку за Його вірність і за Його Слово. Семен славить Бога за те. що Він виконав Свою давню обітницю і послав Свого Сина Єдинородного.
Тепер Семен відпускається із життя в цьому за Божим Словом із миром. Ці дві речі безпосередньо поєднані між собою для Семена і для всіх віруючих. Бо ми всі можемо спокійно полишати цей світ, адже Бог у Своєму Слові обіцяє нам перехід із смерті у життя, як Ісус був промовив до Марти: «Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Ів. 11:25, 26).
І хоча Ісус промовить ці слова до Марти через тридцять з лишком літ після того, як Семена вже не буде на цьому світі, вони Семена безпосередньо стосуються, адже Семен вірував у Христа і навіть тримав Його на своїх руках. Семен хвалить Бога, бо він відходить із цього світу з миром, який Христос здобуде Своєю смертю на хресті для всього світу і який ми отримуємо віруючи в Христа, довіряючи Його Слову.
А далі Семен славить Бога за те, що він бачить Христа на власні очі: «бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами». Семен славить спасіння Боже. Ми самі спастися не можемо. Ми самі можемо лише загинути. Наші гріхи заслуговують нам смерть – тимчасову і вічну. Але Христос – це спасіння Боже.
Не ми спасіння приготували, а Бог приготував Спасіння, як і був передвіщав у Своєму Слові, як був обіцяв Авраамові, що в Його Насінні, тобто у Сині Божому і Нащадкові Авраама, поблагословляться всі народи землі. Ось що означають ці слова «перед всіма народами». Спасіння Бог приготував у Христі, Який є за плоттю нащадком Авраама, але це Спасіння перед усіма народами, бо воно стосується усіх народів.
Адже не грає ролі ні походження, ні стать, ні раса, ні громадянство – Бог дає спасіння усім без винятку – точно так, як дав його Семенові – через віру в Ісуса Христа, Який Своєю святою і невинною кров’ю обмив гріхи усього світу і помер на хресті Голгофи за всіх без винятку людей. Адже «так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:16, 17).
Семен оспівує Христа, як Світло на просвіту поганам. Його Світло сяє через проповідь Євангелія і воно розвіює темряву гріха і смерті, і приносить віру в Христа, Який є Світло для світу, аби ми більше не перебували у темряві гріха та у смертній темряві, а перебували у світлі життя вічного, яке для Семена і для всіх нас здобув Христос розп’ятий і воскреслий.
І цей Христос, Якого тримає на руках Семен є славою Ізраїля. Іншої слави Ізраїль не має. Звісно народи можуть собі знаходити тисячі всяких речей, якими вони можуть пишатись, але справжньою славою Ізраїля є Христос, бо Він – не просто істинний Бог, Він ще й людина, від Ізраїля за тілом. Так прикро, що в більшості своїй Ізраїль за тілом цю славу відкидає. А разом із нею і відкидає прощення гріхів, воскресіння і вічне життя.
Та цю славу оспівує Семен, який дочекався Христа Господнього, побачив Його на власні очі та йде до Бога з миром. Хай Господь благословить і нас, любі брати і сестри, щоб і ми так прагнули зустрітись із Христом, Який гряде у славі, аби судити живих і мертвих, а всім нам, що віруємо в Нього, дати воскресіння і вічне життя у Його Царстві. Чекаймо на Стрітення Христа у славі Останнього Дня. Він – наше Спасіння, і Світло, і Слава. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар