ТВОЯ ВІРА СПАСЛА ТЕБЕ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава
Горпинчука)
І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, і, збичувавши, уб'ють Його, – але третього дня Він воскресне!» Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли. І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив. А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: «Що це таке?» А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. І став він кричати й казати: «Ісусе, Сину Давидів, – змилуйся наді мною!» А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: «Сину Давидів, – змилуйся наді мною!» І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його: «Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?» А той відповів: «Господи, – нехай стану видющим!» Ісус же до нього сказав: «Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!» І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові (Євангеліє від Св. Луки 18:31-43).
Божій Церкві,.. посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, .. благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.
Дорогі брати і сестри, не всі подорожі можуть бути радісними та веселими. Навряд чи може бути багато радості у людей, які відправляються на війну. Радість може бути в тих, хто ще не розуміє, що таке війна і що в них теж є шанс на тій війні загинути. Більшість людей розуміють, що війна – дуже небезпечна річ і за загрозами для життя і здоров'я її можна порівняти хіба що з моровицею та голодом.
Не випадково Апокаліпсис описує, як значну частину людства знищує меч, тобто війна, мор, голод і дикі звірі (Об. 6:8). Наше сьогоднішнє Євангеліє розпочинається словами Сина Божого, які звернуті до Його учнів про їхню подорож до Єрусалиму. Любі Апостоли та всі, хто йшли за Христом, звісно, бачили довкола Ісуса радість, зцілення, любов, насичення, спокій і життя – врешті-решт похорони, на які натрапляв Божий Син, закінчувались воскресінням покійних.
Тож вони ідуть за Христом-Месією, Якого нарешті дочекався Ізраїль і Якого він, звісно, буде цінувати, адже довкола Ісуса, коли Він проповідував збирались тисячі людей, і тисячі людей були свідками та бенефеціарами Його чуд. Тож їхній настрій радісний і майбутнє їм здається чудовим і безхмарним.
В такому настрої важко буває сприймати серйозні слова. В нашому народі про якісь сумні, несподівані новини посеред радості та свята кажуть «як грім з ясного неба». І хоча перебування поряд з Ісусом можна дуже влучно порівнювати зі святом, наші любі учні грому почути не можуть. Плоть може бути дуже глухою до Божого Слова, особливо, коли очі довкола бачать лише свято і радість.
Зверніть увагу, любі брати і сестри, що Ісус, аби Дванадцятеро добре почули Його слова і не пропустили ні одного слова, відводить їх від натовпу і промовляє лише до них ці слова: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, і, збичувавши, уб'ють Його, – але третього дня Він воскресне!» Решта віруючих людей, що слідують за Ісусом цих слів не чують. Вони промовлені лише до Дванадцятьох – до Його Апостолів.
Ісус повертає їх до слів пророків. Адже вони свідчили про страждання і смерть Сина Божого. Господь знову наголошує на нашій головній проблемі і на Своїй основній місії. Яка наша головна проблема? Гріх. Яка основна місія Христа – спасти нас від гріха, через й ми називаємо Його Спаситель і Викупитель. Бо де немає гріха, там немає і страждань, і смерті. Де немає гріха – там є лише вічне життя.
Як буде відбуватись це спасіння і викуплення? Господь каже, що про це свідчать пророки. І Його учні тепер будуть свідками виконання тих пророцтв. Ісая за 700 років до Різдва Христового у великих подробицях описав, як Сина Божого за наші гріхи будуть ранити, мучити, гнобити і понижувати. Ісая писав, що Месія буде як ягня, проваджене на заколення і що Він буде убитий, і похований в гробі багатого.
Про все учням нагадує Ісус і каже, що метою їхньої мандрівки до Єрусалиму є виконання цих пророцтв. Проте Ісус каже ще щось незвичайне – те, про що пророки не говорили. Ісус каже про те, що Він буде зраджений Своїм народом і буде виданий поганам. Погани, язичники – такі як ми – будуть Месію Ізраїля осміювати, кривдити, обпльовувати, бичувати, а в кінці Його уб’ють, але третього дня Він воскресне.
Благочестиві діти Ізраїля, наші любі Апостоли не сприймають слів Христа. Писання використовує три слова, аби донести до нас наскільки неприйнятним і нереальним для них здавались слова Христа. Христос іде у Єрусалим, щоб там померти? «З цього нічого вони не збагнули» – каже нам Євангеліє.
Месію зрадять євреї? Месію, на Якого вони чекали упродовж тисячоліть і Слово Якого вони свято берегли а передавали з покоління в покоління Писання – вони видадуть у руки язичників? Вони власними руками знищать свої сподівання, своє уповання і власне майбутнє? «Ця річ перед ними закрита була» – каже нам Слово Боже. Це було немислиме.
З Христа будуть знущатись язичники? Висміювання буде настільки сильне? Знущання будуть настільки жахливими? Месію уб’ють? І Він воскресне з мертвих? «Сказаного вони не розуміли» – повідомляє нам Євангеліст Лука. Як і багато чого ми не могли збагнути, як і багато чого було перед нами закрито, як і багато чого ми не розуміли, допоки Господь Святий Дух не створив у нас віри через слухання Слова Христового.
Таку віру Господь Святий Дух створив був у сліпому з нашої євангельської оповіді. Він не міг бачити, але він міг чути. Він дуже сильно залежав від свого слуху. Будучи сліпим, він нічого не міг робити і мусив жебрати на прожиття. Якби він не прислухався до того, що біля нього відбувалося, він міг би померти з голоду.
Тож він дослухався. Він дослухався і до кроків, і до розмов. Він прислухався хто йшов, куди йшов і хто що говорив. І він також прислухався до розмов про Бога, до проповідей обітниці про грядущого Христа. А про Христа говорили багато. Про Нього говорили ще до того, як Він прийшов христитись від Івана в Йордані.
Про грядущого Христа у Ізраїлі проповідували, звісно, упродовж багатьох тисячоліть. Але особливо про Його прихід почали багато проповідувати та говорити від часу служіння Івана над Йорданом. Тож про Христа грядущого говорили багато і багато проповідували. А коли вже Божий Син вийшов з Йордану і почав Своє служіння серед загублених овечок дому Ізраїлевого – коли Його Слова почали обговорювати і повторювати, і коли прославляли за Його чуда, то це були дуже сильні, яскраві проповіді про Христа, Сина Давидового, Який вже прийшов!
Тож наш сліпий вірував у Христа і сподівався на зустріч із Ним. Він цієї зустрічі чекав. Як і ми чекаємо на нашу особисту зустріч із Спасителем, коли Він повернеться у славі Останнього Дня, аби воскресити всіх без винятку людей, судити світ, а Свої віруючим – усім нам, любі брати і сестри, дати вічне життя в Його Царстві.
А нині, в нашому Євангелії Він, дорогою до Єрусалиму, наближається до Єрихону, де й сидить наш Варфоломій, прохаючи милостині. «Коли він прочув, що проходить народ, то спитався: «Що це таке?» А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин». Для когось Ісус Назарянин – Ісус з Назарета, але не для нашого віруючого сліпого. Він добре знає Ким є Ісус.
І через це він кричить: ««Ісусе, Сину Давидів, – змилуйся наді мною!» Його крик, його благання не подобаються людям, які йшли перед Ісусом, тож вони його хочуть зацитькати. «Мовчи, не турбуй Ісуса», – кажуть вони. Він і так дуже зайнятий. Бачиш скільки людей йде поряд з Ним? Подібні думки може диктувати і наша плоть – не турбуй Бога по дрібницях, адже Він такий зайнятий, Йому не до тебе.
Ні, Йому – до тебе, до кожного з вас, любі християни. І про це свідчить нам віра. Та сама віра, яка спонукає нашого сліпого. Він не перестає, а «іще більше кричав: «Сину Давидів, – змилуйся наді мною!» Сину Давидів – це слова визнання Ісуса Христом, Месією. Ісус забороняв такі визнання бісам, але Він відгукується на прохання віруючого сліпого. Перед великим натовпом Ісус приймає це визнання, ідучи до Єрусалиму, аби там померти за наші гріхи і воскреснути, вийшовши переможцем над смертю із гробу, вирвавши її жало – гріх.
Ісус робить це з любові до нас. Ісус любить людей. Він любить сліпого, який благає про допомогу, і кличе його до Себе, і відгукується про Його благання зробити його видющим. Він вірує в Христа, довіряє Христові, уповає на Нього. І Господь відповідає на благання цього віруючого і каже: «Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!» Не діла, а віра. Не віра з ділами, а сама віра. І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога».
Багато видющих було в Ізраїлі,
але те, що вони бачили, не робило їх віруючими. Сліпі не бачили чуд Ісуса. Сліпі
залежать від того, що скажуть їм інші люди. Інші люди є «очима» сліпих. Так і віруючі нині є «очима» невіруючих, які
їм розповідають істину про світ, гріх і спасіння. Використовуймо наші уста, аби розповідати їм
про Христа, про те, що Він зробив для нас, що Він робить – як Він утішає нас
Своїм Словом, як Він покріпляє нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та
вині Святої Вечері.
Нашими словами показуймо, що ще для нас зробить наш Господь, коли повернеться у славі Останнього Дня, аби нас воскресити і запросити нас жити разом із Ним у Його святому Царстві повіки віків. Пам’ятаймо про нашого сліпого. Віра – від слухання, каже Господь Святий Дух. Слово Боже – дуже могутнє. Будуть звісно ті, про яких каже Апостол, що їм бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він – образ Божий» (2 Кор. 4:4).
Але будуть і ті, хто почує Слово Христове, і увірує і буде спасенний своєю вірою. І будуть славити Бога, як сліпий, і всі люди з нашого Євангелія. І найголовніше – самі весь час молімось до нашого розп’ятого і воскреслого Спасителя. Він – добрий і милостивий. Він люблячий і хоче нам допомагати у наших бідах, недолях і у всіх життєвих справах. І Він це робитиме. А ми будемо славити Бога. Бо «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євр. 13:8). Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар