Особливості християнського священства

(Істинне) священство – християнське духовне священство, в якому первосвящеником є лише Христос, благословенний, живий і вічний – ось чому Його все священство і все в ньому є вічне, святе і живе.

      Його закон – віра, живе духовне полум’я, яким серця запалюються, відроджуються і навертаються через Святого Духа так, що вони бажають, прагнуть, хочуть і роблять саме те, що виразно наказує та вимагає Закон Мойсея. Єр. 32 (:31:33) каже про нього: «Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу тощо». І Павло в 2 Кор. 3 (:3): «Ви –  лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця». Павло в Рим. 4 (3:27) називає його законом віри, а в Рим. 8 (:2), законом Духа життя. В 2 Кор. 4 (:13) він називає проповідників віри служителями Духа. Бо живе Слово Христове, коли воно проповідується, наділяє Духом, Який пише Закон Божий в наші серця живим огнем, як це було з Корнилієм в Діях 10 (:44) і знову в Гал. 4 (3:2): «Чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?» Тож Євангеліє називається словом життя в Ів. 6 (:68). 

       Подібним чином Христова жертва – жива жертва, Його тіло принесене один раз на хресті, а наші тіла жертвуються щодня, жива свята жертва, яка є розумною службою Богові (Рим. 12:1). Його діла і праведність є плодами Духа (Гал. 5:19-23): віра, добровільна цнота, доброта, охоче служіння ближньому тощо. Його гріхи: невірство, нечистість, гнів, лицемірство, ідолопоклонство, фальшива релігія і тому подібне. Все це не просто діла показові, а самі в собі вони або добрі, або злі від серця, або живі плоди Духа або живі гріхи. Таким чином закон Христів (Гал. 6:2) – справа не слів, а єства, не обкладинки, а самого змісту. Проте Євангеліє – це слово, через яке те життя, те єство приходить у наші серця та уми.

            Мартін Лютер