Євангеліє - проповідування про Христа

     Отже, Євангеліє – ніщо інше, як проповідування про Христа, Сина Божого і Давидового, правдивого Бога і правдивого чоловіка, Який Своєю смертю і воскресінням подолав для нас гріх, смерть і пекло усіх людей, що в Нього вірують.  Таким чином Євангеліє може бути або коротким або довгим посланням – одна людина може написати про нього коротко, а інша багато. Той багато пише, хто пише про багато слів і діл Христових, як це роблять четверо євангелістів. Проте той пише коротко, хто не каже про Христові діла, а коротко зазначає про те, як Своєю смертю і воскресінням Він подолав гріх, смерть і пекло для тих, що вірують в Нього, як роблять це Св. Петро і Св. Павло.

Тож дивіться, аби ви з Христа не робили Мойсея, або з Євангелія – книги законів чи доктрин, як це робилося до цього часу і як це викладають деякі передмови, навіть передмови Св. Єронима.[1]  Бо Євангеліє не вимагає виразно діл наших, якими ми стаємо праведні та спасаємося. Насправді воно засуджує такі діла. Євангеліє радше вимагає віри в Христа: що Він став за нас гріхом, смертю і пеклом і таким чином дає нам праведність, життя і спасіння, аби ми могли скористатися Його смертю і перемогою наче здійснили ми це особисто.

Звісно, Христос у Євангелії, а Св. Петро та Св. Павло окрім того, дають багато заповідей і доктрин та роз’яснюють Закон. Але до них слід ставитися, як до всіх інших Христових слів і добрих вчинків.  Знати Його діла та те, що з Ним сталося, ще не означає знати правдиве Євангеліє, бо ви ще не знаєте, що ними Він подолав гріх, смерть і диявола. Так само не є знанням Євангелія те, коли ви знаєте ці доктрини і заповіді, а тоді воно є, коли приходить голос, який каже: «Христос – твій, з Його життям, вченням, ділами, смертю, воскресінням і всім, що Він має, робить і може робити».

 

Мартін Лютер, Вступ до Нового Заповіту

---

[1] Кожне з чотирьох Євангелій у Вульґаті мало передмову Єронима. Лютерове переживання про «одне Євангеліє» стримувало його від написання окремих передмов. Справді, на початку здається, що він задумував всього одну передмову для цілого Нового Заповіту. WA, DB 6, 357, n. 8; WA DB 7, xxi.