Оскільки жодна людина сама по собі не підходить до такого великого і важливого служіння (2 Кор. 2:16, 3:5) і жодна людина не може успішно сіяти в Церкві без Божого благословення (1 Кор. 8:6), то служитель Слова повинен палко та щиро молитися, і у спільній молитві з Церквою віддавати Богові себе та все своє служіння разом із Церквою Божою, повторюючи приклад Павла в майже всіх його посланнях (пор. 1 Сам. 12:23). І нехай ці служителі Церкви часто і старанно зважають на всі риси, які належать до вірності правдивого пастиря, щоби, з допомогою і провадженням Святого Духа, вони могли би спробувати виявити цю вірність Богові у служінні та знали про те, що коли вони будуть це робити, то їхня праця не буде марною перед Богом (1 Кор. 15:58), але благодаттю Божою вони будуть спасенні самі і спасуть своїх слухачів (1 Тим. 4:16) або що, принаймні, їхні душі будуть вільними (Єз. 3:19). Але якщо виявиться, що вони - ліниві, безпечні і невіруючі, то нехай знають про те, що їм потрібно буде дати звіт Христові, Архипастиреві, у День Суду.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Inconsistency. . .
5 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар