Проповідь на Велику П'ятницю

                 ОДИН ЗА ВЕСЬ НАРОД

          (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

          

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.  Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: «Кого ви шукаєте?» Йому відповіли: «Ісуса Назарянина». Він говорить до них: «Це Я..». А стояв із ними й Юда, що видав Його.  І як тільки сказав їм: «Це Я», вони подалися назад, та й на землю попадали... І Він знов запитав їх: «Кого ви шукаєте?» Вони ж відказали: «Ісуса Назарянина». Ісус відповів: «Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти»,  щоб збулося те слово, що Він був сказав: «Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені». Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх. Та промовив Ісус до Петра: «Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?» Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ (Євангеліє від Св. Івана 18:1-14).

Божій Церкві … посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!    (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, в романі відомого англійського письменника Ґрема Ґріна «Десятий» мова ведеться про життя юриста у Франції під час ІІ Світової війни та після неї. У відповідь на теракти Руху Опору, нацистська окупаційна влада, як і в Україні, влаштовувала облави, заарештовуючи людей. В романі юрист потрапляє під час облави до в’язниці, у якій кожного десятого ув’язненого розстрілюють. Так стається, що наш юрист стає саме тим десятим, якого мають розстріляти.  Але він – юрист, багата людина, отже він знаходить спосіб врятувати власне життя.  Він обіцяє свій маєток і всі свої заощадження тому, хто погодиться зайняти його місце.

Аби не було жодних вагань у можливого рятівника він просто в камері пропонує укласти відповідний заповіт. Врешті-решт, один молодий чоловік, який має практично невиліковну хворобу, погоджується зайняти місце цього юриста, за умови, що і заощадження, і маєток цього юриста перепадуть його матері і сестрі. Врешті-решт, угода укладається і на розстріл відправляється саме той молодий чоловік, який погодився стати «десятим», а юрист залишається живим і здоровим, доживає до кінця війни і на нього чекають тепер інші пригоди, описані в романі. 

Значною мірою те, що відбувається по той бік Кедрону, в Гетсиманії нагадує нацистську облаву, бо в сад, куди з Ісусом прийшов невеличкий гурт апостолів, таємно і з бажаннями арешту приходить великий загін озброєних людей.  Якщо в учнів всього два мечі, то в цього загону цих мечів десятки та й до того ж, що таке професійні рибалки проти професійних охоронців і воїнів? Озброєний загін, відправлений первосвящениками, має на меті арешт усіх до одного.  Ісус має бути заарештований – це само собою зрозуміло, але й інші не мали залишатися на свободі.  Кайяфа має повне право на релігійну монополію і цю релігійну монополію, сімейний бізнес Анни та його родини захищає озброєний гурт у співпраці з Юдою, який необхідний для ідентифікації головного заколотника – Ісуса Назарянина.

Уявіть себе на мить в Гетсиманському саду тієї п’ятниці (бо з сутінками того вечора вже настала п’ятниця). Пригадайте свої подібні ситуації – не обов’язково арешт – це могло бути якесь серйозне звинувачення, часом навіть за реальну провину. Що ви тоді робили?  І чи не зробили ви тоді все, аби врятувати власне становище, власну репутацію, роботу, гроші, любов?  Чи не зробили ви тоді все так, що нині вам про це доводиться жалкувати? Чи не повелися ви, бува як багатий юрист з роману Ґрема Ґріна – головне врятувати своє життя, а що з іншими, те мене не хвилює.  Якщо ви маєте жалкувати про свої егоїстичні вчинки, про свої гріхи себелюбства, то ця євангельська оповідь – для вас.

Євангеліст розповідає нам, що Ісус не втікає від озброєного загону, не ховається від тих, хто прийшов його арештувати. За звичайних обставин втеча від несправедливих переслідувань – справа потрібна і необхідна: так втікав від Саула цар Давид, а від Ахава та його опричників – пророк Ілля, учні спускали Апостола Павла в коші з муру в Дамаску, аби вберегти його життя від розлючених юдеїв.  Але Ісус має зовсім іншу місію.  Ця місія невідворотна і вона стосується кожного з нас.  Ісус, будучи Богом і Ним залишаючись, стався людиною, аби викупити від гріха кожного з нас. Його місія викликана Його неперевершеною і невимовною любов’ю до кожного з вас, любі брати і сестри.

Ісус відає, що має з Ним статися. Ісус відає про незаконний суд в Кайяфи, про незаконний вирок Пілата, про хрест. Але попри це все Ісус виходить вперед, назустріч своїм ворогам. «Кого ви шукаєте?» - питається він у озброєних вартових. Даремно Юда отримав свої 30 срібняків – Ісус не має жодного наміру ховатися від слуг первосвященика. Ісус має намір віддати Себе в їхні руки. Юда, звісно, свої гроші відробить, але дещо пізніше.  Перше має відбутися діалог між юдеями і Богом.

«Йому відповіли: «Ісуса Назарянина». Він говорить до них: «Це Я..». Для них Учитель і очільник Апостолів – звичайний Ісус Назарянин.  Він є Ісус Назарянин, але Він є також Бог, про що і засвідчує їм Своєю відповіддю: «egw eimi - Сущий» або ж українською мовою «Це Я». Ви шукаєте Сина Людського?  Ось Він перед вами – Сущий Бог. Дорога-Правда і Життя.  Світло для світу. Пастир Добрий. Двері вівцям. Виноградина. Цар Юдейський. Син Божий. Владика. Спаситель. Бог. Ось кого ви прийшли заарештувати.  Ваша логіка, розум і ваш життєвий досвід волають, що це звичайний Ісус з Назарету. Що ж користуйтеся цими хибними інструментами на Божій будові і надалі.  Але ви падаєте, бо ось Його Слово: «egw eimi - Сущий – Це Я».

Ось такою є розмова грішного світу з Богом і таку вагу перед Богом має людське слово, людське діло, людська зброя. «Бо жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним» (Рим. 3:20).  Перед Богом всі змушені падати. Але нині не суд над цим загоном. Нині все готується, аби суд здійснювався над Ісусом і Ісус з цим погоджується, власне кажучи, для цього Він прийшов у цей світ і для цього Він дає Юді поцілунком довершити свою зраду.

Нині має бути суд над невинним і святим Сином Божим. Тож Господь віддає Себе в руки озброєним юдеям і велить відпустити Своїх учнів. «Отож, як Мене ви шукаєте» - каже Він, «то дайте оцим відійти»,  щоб збулося те слово, що Він був сказав: «Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені».  Всі, хто переданий Ісусові, будуть жити.  Всі ті, кого Отець передав Христові, всі запечатані Духом Святим, не будуть втрачені, не будуть загублені. Над усіма, хто вірує в Христа, не має суду, бо замість вас, любі віруючі, віддає Себе в руки суду Син Божий і Син Людський, Ісус Назарянин – Христос Спаситель.

Але як часто в наших думках наростає протест, як часто цей протест зривається з наших уст!  Тоді ми нагадуємо Петра, який клявся був у вірності Ісусові і ось тепер, на його думку, пора підтвердити свою клятву ділом.  Петро вихоплює короткого меча і рубає Малха.  Вбити раба первосвященика Петрові не вдається – проте він відтинає, принаймні праве вухо воїна із ворожого загону.

Проте в ділі викуплення людства не потрібен Богові Петрів меч. Так само як не потрібні Богові у ділі викуплення ваші діла або чужа кров.  Усі люди крім Ісуса – грішні. Викупити людство від гріхів може лише Бог.  Обмити нас від пороків наших і наших переступів може лише свята кров і та кров є лише в однієї людини – в Ісуса, Який є вічний Бог. Він прийшов, аби спасти Апостолів. Він прийшов навіть, аби спасти Малха. Він не хоче, аби той страждав навіть фізично, тому одразу зцілює цього слугу первосвященика, а до Петра звернений докір: «Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?»

Чашу, дану Отцем Своєму Синові Єдинородному, може пити лише Син.  Всунь у піхви меча.  Відклади всяке діло, яким ти думаєш заслужити собі спасіння.  Цього не буде.  Ми не можемо пити чаші Спасителя, але п’є її лише Ісус і Він п’є цю чашу страждань – страждає і терпить муки заради нас, аби ми не страждали повіки віків і не були вкинуті до вічних мук у пекло. Аби над вами не було справедливого Суду Божого, на якому ніхто не може бути виправданим, Ісус іде на суд неправедний. Весь озброєний загін тепер кидається на Божого Сина, в’же Його і веде в п’ятницю вночі до дому Анни, аби вночі провести незаконний суд на Божим Сином. 

Темних тягне до темряви.  Злодії, бандити люблять ніч, бо темрява служить прикриттям для їхніх злочинів. Бог забороняє нічний суд, але відколи Бог був указом для юдейської верхівки, коли все визначає доцільність? Егоїзм, як у романі Ґрема Ґріна, завжди приносить біду і смерть іншим.  Як хтось був сказав: «Мета виправдовує засоби». Несправедливий суд не може виносити справедливих вироків – він засуджує Ісуса до смерті. 

Проте як написано: «Знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Ісус знав, яке рішення прийме нечестивий Синедріон.  Власне кажучи це Його Дух вклав слова у вуста Кайяфи, первосвященика: «Ви нічого не знаєте, і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!» (Ів. 11:49, 50).  Вони справді нічого не знають, бо коли не знаєш Ісуса, Ким Він є насправді, тоді нічого не знаєш і всі твої знання насправді дорівнюють нулю, бо користуватися зможеш ними лише обмежений період часу. Але тут промовляє вже не Кайяфа, який теж Христа не знає, а через нього, як через первосвященика, промовляє Господь Святий Дух.  

Так і сталося – за гріхи всього народу на Голгофському хресті померла одна людина, Ісус Христос. За гріхи всього світу на Голгофському хресті померла одна людина – Ісус Христос.  За всі ваші і за всі мої гріхи померла лише одна людина – Ісус Христос. І цієї смерті повністю достатньо, аби сьогодні ви були прощені і мали грядуще воскресіння, і вічне життя, і це підтверджено Його славетним воскресінням на третій день по тій першій Великій П’ятниці. Це воскресіння у світлі і радості, як на те свята Божа ласка і воля, ми будемо святкувати вже в цю неділю. Як і нині ми святкуємо прощення наших гріхів.  Заради Ісуса.  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23).  Амінь.