Смертні гріхи не потрібно маскувати мовчанкою, ховати захищати чи не звертати на них увагу, але потрібно їх засуджувати та за них докоряти (Іс.56:10; 58:1; Єз. 13:10, 18; 2 Тим.4:2). Так само в Тита 1:13: "докоряй їм суворо" таким чином, щоб нажахати їх страшним Божим Судом (1 Кор. 6:10; Гал. 5:21; Кол. 3:6; 1 Ів. 3:15; Мт. 11:21; 2 Петр. 2:10). Бо той, хто вважає таких людей (що живуть у смертних гріхах) християнами...- той не лише їх зводить, але й себе робить учасником їхнього прокляття (Іс. 3:12; Єр. 8:11; 23:17; Єз. 3:18; 33:8).
А засобами, якими Христос хоче повернути грішників, що впали, на вірний шлях і їх навернути, є проповідь покаяння і докір за гріхи (Єр. 26:2, 3). А коли нечестивець, нехтуючи цим засобом, триватиме у своїй нечестивості, то він справді загине, але слово служителя визволятиме його душу (Єз. 3:19).
Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар