Проповідь на неділю праотців

     

                                   ОСЬ ІДЕ ВІН!

         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука) 

Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот! І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг. І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в праведності. Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх. І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот. Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені (Малахії 3:1-6). 

            Божій Церкві.., посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!  (1 Кор. 1:2, 3). Амінь.

Дорогі брати і сестри, я кілька років не відвідував нашу громаду на Миколаївщині, в Березнегуватому. Тож, коли одного літа з поїздки в те містечко вернулась група американських волонтерів, що допомагали нашому тамтешньому пастиреві, о. Юрієві, проводити Літню Біблійну Школу, я здивувався, що вони витратили дуже багато часу на поїздку, яка максимально мала б зайняти півтори години. Потім я зрозумів – дорога до Березнегуватого була практично зруйнована зерновозами, які часто їздять дуже перевантажені. 

Тож, коли торік ми їхали до Березнегуватого, я спитався в отця Юрія, скільки часу слід планувати на дорогу з Миколаєва до Березнегуватого, то здивувався, коли почув відповідь: «Приблизно півтори години». Виявилось, що значну частину дороги відбудували, бо в сусіднє місто Снігурівку мав приїхати Президент України. Дорогу приготували спеціально до візиту такого важливого гостя. 

Коли дороги немає, а має прибути хтось важливий, то таку дорогу будують. Сьогодні ми чуємо, як Господь обіцяє через Свого Пророка Малахію, послати будівника дороги. Це особливий будівник і особлива дорога. Ця дорога – дорога, якою користується Сам Господь. І вона не з асфальту, не з бруківки, не з бетону або іншого надійного матеріалу, з яких нині зазвичай будуються якісні дороги.  

Ця дорога – не людська. А все, що йде від єства грішної людини, стає цій дорозі на заваді. Всяке людське уявлення про спасіння. Всякі людські ідеї про те, щоб власними ділами чи зусиллями можна наблизитись до Бога є бар’єром. Всяка людська мудрість, людська праведність, людська гордість є перепоною, яку слід усунути для того, щоб дорога Божа була простою і гладенькою. 

Цієї дороги не приготувати людськими зусиллями. Через це Бог обіцяє послати Свого Ангела. Тут наш Господь, Який любить гру слів і каламбури, використовує слово «Малакі» – «Малахія». Через Пророка Малахію Він обіцяє послати Малахію! Слово Малахія означає Посланець, так само як і слово Ангел означає Посланець. Господь обіцяє відправити Посланця, Який приготує дорогу перед Його обличчям. 

Лише посланець Божий зможе виконати це завдання: усунути всякі ідеї про спасіння власними ділами або за допомогою Бога та діл, власну праведність, мудрість і гординю.  Лише Божий посланець не буде бавитись філософією і софістикою. Лише він чітко закличе до покаяння в усіх гріхах проти Бога і лише він як скальпелем відкриватиме гнояк фарисейства і само-праведності та промовлятиме: «Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу-бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння! Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене» (Мт. 3:7-10). 

Ви вже впізнали цього грядущого Малахію про якого пророкує Малахія за 400 років до воплочення Христа. Малахія пророкував про Івана Христителя, Який такою проповіддю і хрищення на покаянння готував дорогу для іншого Малахії – Посланця, Ангела Заповіту, Самого Господа, Христа Спасителя.  

Він – Той, кого віруючі юдеї жадають. Бо в Христі спасіння не лише для них, але й для всіх народів землі. Господь Святий Дух через Своїх пророків називає Христа Ангелом Заповіту, тобто Ангелом Обітниці про спасіння вірою в Нього, вірою в Христа. Перший Ангел, Іван Христитель – Посланець Божий саме з таким посланням: Власним походженням від Авраама євреї спастись не можуть, власними ділами і ділами Закону ніхто не спасеться.  Хто уповає у своєму спасіння на свою генетику чи діла, навіть діла Закону той нагадує дерево, до якого вже прикладена сокира. Спасіння є тільки у обіцяному Христі!  Він – Ангел Заповіту, Посланець Обітниці, в якому є спасіння. 

            Всі обітниці Божі за всі тисячоліття вказували на Христа і на спасіння в Ньому та вірою в Нього. Всі праотці Ізраїлю, починаючи від Авраама, Ісака та Якова, вірували в прихід Христа і спасіння вірою в Нього.  Всі пророки передвіщали прихід Христа, додаючи все більше подробиць про Його прихід і  про Його жертву за гріхи не лише єврейського народу, але й за гріхи цілого світу. Бог обіцяв, що Христос після смерті воскресне і буде бачити плід Свого викупного діла – тих, що увірують в Нього і теж будуть заради Христа, мати прощення гріхів, воскресіння і вічне життя.  

            Малахія пророкує про Івана Христителя і про те, як у цей час прийде Посланець Заповіту,, тобто Посланець обітниці, Посланець Заповіту Нового, Заповіту спасіння і благодаті. Його приходу прагнуть віруючі і вони цей прихід побачать. Але це буде Заповіт, а отже буде й смерть цього Посланця адже слово Заповіт передбачає смерть.

            Це й стане каменем спотикання для багатьох юдеїв. Вони чули, що Христос має бути Сином Давида, а отже й царем. Тож коли вони бачили Теслю з Назарету, то витерпіти день Його прибуття більшість з них не змогли.  Вони хотіли би побачити царя у пишних шатах, що долає усіх фізичних ворогів Ізраїлю, а не лагідного Ісуса Назарянина, що упокорився аж до хресної смерті.

            «І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться?» – каже Малахія. Коли Ісус промовлятиме: «Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме… Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам… Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів. 6:35, 51, 54-56), то багато юдеїв не витерплять Його слів і скажуть: «Жорстока це мова! Хто слухати може її?» (Ів. 6:60).  

            Їхня логіка, їхній розум, їхня гординя, їхня мудрість стали їм на заваді. Наша логіка, наша людська мудрість, наша гординя стають на дорозі перед Богом. Так виконаються ці слова Малахії: «І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться?»  Так нам потрібні посланці, які проповідують покаяння, як Іван Христитель, що руйнують нашу гординю, наш грішний розум, людський розум і нашу само-праведність,  і вказують на Христа, про Якого пророкує Малахія далі. 

            Христос, пророкує Малахія, «як огонь той у золотаря, і як у пральників луг. І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло». Христос це і Огонь, і Золотар одночасно. Він бере грубу породу і виготовляє з неї срібло і золото, срібні і золоті прикраси.  Він не залишає ніякої вади  і робота Його, і Його діло – досконалі. 

Ісус забирає усю нашу непотрібну, брудну породу, усі наші гріхи на Себе. Він обмиває їх Своєю святою і невинною, божественною кров’ю і помирає на нашому місці на хресті Голгофи. Він воскрес для нашого виправдання. І як каже Апостол Іван: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Ів. 1:9). 

Христос невпинно, весь час очищує нас. Він діє в нас, як огонь діє у ливарному цеху. Христос – наш Спаситель і Він – наше Спасіння. Він діє в нас через Своє Слово. Він діє в нас через Свої істинні тіло та кров у хлібі та вині Святої Євхаристії. Людей зі світу ці слова спокушують. Бо вони, як і ті юдеї, що чули слова Христа, не могли вистояти та витерпіти Його мови, бо вона здавалась їм жорсткою, нелогічною. Проте ми любимо Христа і Його Слово, і Його Вечерю, бо Він нас очищує, бо Святий Дух створив у нас віру в Христа і ця віра потребує для життя більше Слова і більше Євхаристії, тобто більше очищення Словом Христовим, Огнем і Золотарем. 

Бо коли у нас діє Христос, коли Він у нас живе, то тоді ми маємо і те, що має Христос – праведність, воскресіння і Царство Боже. Бо Христос – і Огонь, і Золотар, і Праведність, і Воскресіння, і Правда, і Життя. Він усе зробив для нашого спасіння і Він трудиться, і очищує і далі. Проте, коли хтось відкидає Євангеліє, то це не провина Христа і не провина Бога, а провина того, хто відкидає Слово і простує у пекло на вічні віки. Бо без Христа – ми брудна порода, шлак, приречений на повне викидання. 

А з Христом і у Христі ми – очищене золото і срібло. І ми тоді приносимо для Господа жертви у праведності, в яку зодягнулися у нашому Хрищенні і яку отримали самою вірою в Христа. Для нашого пророка Малахії інших жертв, прийнятних для Господа не існує. Для Господа лише ті жертви любі та прийнятні, які приносяться у праведності, тобто у вірі в Христа – від людей, що очищені кров’ю Христовою – від людей, що уповають на Христа. 

Малахія також пророкує сьогодні про повернення Христа у славі. Бо тоді буде наше воскресіння до вічного життя, і воскресіння невіруючих для суду. Господь оголошує: «прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот». А до вас, любі віруючі, Господь повернеться як Спаситель, бо Він і сьогодні обіцяє, що до віруючих Свого ставлення Він ніколи не змінює. Він завжди є нашим Спасителем. Ось іде Він, каже Малахія. Прийди, Господи Ісусе! Амінь. 

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.