Зверніть увагу на цікаву бесіду в Св. Марка 10:35 і далі. Дуже високі амбіції мали сини Зеведеєві, вже нічого не кажучи про їхню матір (як про це сказано в Матвія 20:20 і далі). Чи могли б ці сини отримати привілей сидіти - один по правиці Господній, а інший ліворуч - у славі? Як часто буває, Господь відповідає на запитання запитанням: "Чи можете ви пити Чашу, яку Я п'ю або бути охрищеними тим Хрищенням, яким Я хрищуся?" (переклад автора). Неправильно розуміючи все у тривіальному, обрядовому сенсі, Яків та Іван відповідають: "Так, так, ми можемо пити все що завгодно і, звісно, ми б з радістю охристилися будь-яким хрищенням". Втім тут Господь під "Чашею" і "Хрищенням" має на увазі Його викупні страждання, що досягають кульмінації на Його хресті. (Про "Хрищення" див. Св. Луки 12:50 і пор. Св. Івана 19:30; Про "Чашу" див. Св. Марка 14:36). Зрозуміло, що Господь обрав ці слова для того, щоб описати Своє спасенне діло, бо Він збирався запровадити для Його Церкви Хрищення і Чашу, як чудесні способи через які Його хрест і спасіння, здобуте на ньому, могли доходити до нас і нам даватися.Св. Павло теж робить щось подібне із темою виходу, переходом через Червоне море. Він описує цю велику, основоположну подію народу Ізраїлю термінами Хрищення і духовного банкету в якому Христос є пожива і напій (1 Кор. 10:2-4). Ці неодноразові поєднання Хрищення з "Чашею" або ж духовною поживою і напоєм не можуть бути випадковими.
Курт Маркворт, «Спасенна істина: доктрина для мирян»
Немає коментарів:
Дописати коментар