Святе Письмо не залежить від приватного тлумачення (2 Петра 1:20). Але воно пояснює і тлумачить саме себе. З цієї причини одне і те саме твердження або вчення заради пояснення повторюється або тими самими словами, або іншими в різних місцях Святого Письма. Тому запровадженя Господньої Вечері викладається не лише в одному Біблійному місці, а повторюється в чотирьох місцях. Якби Христос хотів, щоб ті слова сприймалися та розумілися інакше, аніж вони звучать у своєму належному та природному значенні, то Він, напевно, якось би вказав на це у зазначених місцях. Але слова запровадження повторюються у цих окремих місцях таким чином, що стає зрозуміло про те, що їжу та пиття потрібно розуміти, як споживання, що відбувається через тілесні уста. А про те, яке тіло та кров Він має на увазі, Він сам неодноразово повторює словами: Це - тіло Моє (а саме те), що за вас ламається і: Це - кров Моя (а саме та), що за вас проливається. Тому Христос дав нам не знак або силу, або ефективність (Свого) відсутнього тіла, а саме те істинне та сутнісне тіло, яке було зачате від Святого Духа і народжене Дівою Марією. Тож, якщо ви хочете дізнатись від Самого Христа, Який запровадив цю Вечерю і Який Сам є Правда і Якого Отець дав нам із небес, аби ми Його слухались, про те, що саме присутнє у хлібові та вині Вечері, з ними та під їх виглядом і про те, що роздається рукою служителя та приймається устами причасника, то Христос виразно, чітко та просто відповідає: "Це є тіло Моє, що за вас видається. Це є кров Моя, що за вас проливається".
Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар