Молитва... передбачає літургійні форми, а не якесь безформенне "моління". Юдеї першого століття промовляли певні молитви у визначену пору дня. Ці форми молитов також включали певні Псалми, наприклад, Псалом 63 в час мирної жертви, Псалом 141 ("Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!") в час вечірньої жертви і Псалом 4 перед сном. Були також гімни та духовні пісні (Колосян 3:16) - не пісеньки довкола багаття, а глибоко богословські віросповідні композиції, подібні до Новозаповітних кантів (Луки 1:46-55, 68-79 тощо) і, можливо, до гімнів віровизнання, як у Филип'ян 2:6-11 або 1 Тимофія 3:16. Апостольська Церква дотримувалась звичаєвих годин молитви (Дії 2:15; 3:1; 10:9; 12:12). Вони розвинулись у громіздку систему в середньовічних монастирях, спрощеною Лютером до щоденних Утрень і Вечірніх (див. також Ранкові та Вечірні Молитви в Малому Катехізисі) з повною Службою Слова і Таїнства по неділях і у свята. Особиста молитва та молитовний роздум виростали з огляду на ці ширші рамки, що творились та підтримувались денним, тижневим і річним ритмом церковного рясного життя в Слові Христовім.
Ми можемо сказати, що чотири елементи в Діях 2:42 позначали поклоніння Апостольської Церкви, як доктринальне, жертовне, Таїнственне і літургійне. З них двоє: проповідування і Таїнство, рухаються від Бога до нас. Цей "спрямований донизу" спосіб поклоніння загалом називається "таїнственний". А "спрямований вгору" спосіб, в якому ми приносимо до Бога наші дари і молитви, називається "жертовним". Ініціатива належить Богові і Його благодаті. А потім, отримавши прощення, життя і спасіння, ми відповідаємо в любові і службі (Див. Римлян 12:1). Через це в центрі церковного життя перебувають Божі Засоби Благодаті, а не якийсь перемінливі людські настрої.
Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян
Немає коментарів:
Дописати коментар