НАША ПАСХА - ХРИСТОС
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує? Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, – Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди! (1 Коринтян 5:6-8).
Христос воскрес!
Дорогі брати і сестри, євреї святкували Пасху впродовж семи днів. Перед тим, як вивести їх із Єгипту, з дому рабства, Господь віддав наказ, щоб вони закололи безвадне пасхальне ягня, кров’я того ягняти намастили одвірки своїх домівок, саме ягня засмажили і їли разом із опрісноками – хлібом, спеченим без розчини, без дріжджів.
Кожен дім, який не був позначений кров’ю пасхального ягняти і в якому не споживали м’ясо пасхального ягняти, потрапляв під кару Божу за невірство до Бога і в такому домі ангел Господній убивав усіх перворідних – не лише людей, але й навіть тварин. Хто ж був позначений кров’ю і тілом пасхального ягняти, той залишався живий і неушкоджений, і на світанку мусив вирушати в дорогу до Обіцяного Краю.
Свято Пасхи, фактично свято чудесного визволення із рабства, стало головним святом Ізраїлю і його святкували цілий тиждень. Перед святкуванням віруючі повинні були очистити свої домівки від усякої розчини і хліба на розчині. Вони мали споживати опрісноки. Через це Євангеліст Лука пише про останнє святкування Пасхи Сина Божого зі Своїми учнями «Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься» (Лк. 22:1).
Ми, українці, маємо іншу традицію. Ми готуємось до нашої Пасхи по-іншому. На таке святкування немає ніякого наказу, ні Закону Божого. По-перше, ми звільнені від Закону і маємо нашу християнську свободу. І, по-друге, ми самі можемо запроваджувати наші традиції і звичаї та їх дотримуватись за умови, що вони не суперечать Божому Слову.
Ми славимо Сина Божого, Який на Себе забрав усі наші гріхи та провини. Ісус Христос, вічний Бог, стався істинною людино, як ми, але без гріха, аби забрати усі наші гріхи та провини на Себе. Він обмив їх усі Своєю святою і невинною кров’ю на хресті Голгофи. Він помер за всі наші провини і на нашому місці. І Він воскрес, аби вірою в Нього ми мали прощення гріхів, праведність, воскресіння, і вічне життя.
Ісус Христос – істинний Агнець Божий, Який на Себе гріх світу бере. Будь-яка людина, яка перебуває у рабстві набагато гіршому ніж рабство євреїв у Єгипті – у рабстві гріха, стає вільною від цього жахливого рабства, від влади диявола і смерті, віруючи в Христа. Бо коли ми віруємо в Христа, то як каже Святий Дух, через Апостола Івана «кров Ісуса Христа, (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7).
Коли ми віруємо в Христа, ми тоді позначені Його кров’ю, кров’ю істинного Пасхального Ягняти і тоді, вірою в Христа, ми маємо прощення гріхів і смерть не має влади над нами, а ми переходимо від смерті до життя, як і Сам Христос каже: «Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Ів. 11:25, 26).
«Наша Пасха, – Христос, за нас у жертву принесений», – каже нам Христів Апостол. Тож сьогодні ми радіємо тим визволенням, що для нас здобув Ісус Христос. Ми маємо свої традиції святкування Великодня, світлого Воскресіння Христового – нашої перемоги над гріхом, дияволом і смертю. Як і має свої традиції святкування Великодня кожен християнський народ.
В наших великодніх кошиках зазвичай солодкі паски та інші смаколики до Великоднього столу, за яким збирається сім'я. Знову традиції можуть бути дуже різними, проте у святкуванні Пасхи, Великодня головною є віра у Христа розп’ятого і воскреслого і то не просто віра в те, що Ісус Христос, Божий Син помер і воскрес, а віра в те, що Він помер за наші гріхи і воскрес для нашого виправдання, тобто, щоб самою вірою в Нього ми мали прощення гріхів і праведність – щоб ви в це вірували і раділи Христовою перемогою.
Проте Апостол Павло нас сьогодні також повертає до єврейських, юдейських витоків нашої спасенної віри – до єврейської Пасхи. І він нагадує нам, що євреї свої доми очищували від усякої розчини. Так само як пасхальне безвадне ягнятко вказувало на прихід істинного Ягняти Божого, Ісуса Христа, Який є наша Пасха і наш Спаситель, так і очищення їхніх домів від усякої розчини вказувала на те, щоб ми позбувались усього чужого для нашої віри.
Образ розчини використовує і наш Господь, коли Він каже про те, як діє Євангеліє: «Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне» (Мт. 13:33). Євангеліє діє як розчина Царства Небесного. Але є розчина світу і диявола і про неї застерігає Господь Апостолів і нас: «Стережіться-но розчини фарисейської та саддукейської! Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки» (Мт. 16:11, 12).
Так само й тут Апостол застерігає християн в Коринті і нас, аби ми не мали ніяких фальшивих ідей про те, яким має бути наше життя і поведінка. Це правда, що Христос для волі нас визволив. Це правда, що ми маємо християнську свободу. Але це не означає, що Христова перемога над гріхом і смертю, дає нам свободу грішити і легковажно ставитись до гріха.
Хто нам каже: «Живи в гріхах і не думай нічого міняти в своєму грішному житті, бо ти все-одно прощений і виправданий» той проповідує єресь і бажає нам погибелі. Той пхає в наші душі дуже шкідливу розчину. Вона не менш руйнівна ніж розчина фарисейська, яка навчає нас уповати на наші діла. Апостол попереджує нас, що коли під приводом Євангелія плоті дати дозвіл робити, що хочеш і зловживати християнською свободою, то тоді ми додаємо розчину, яка дуже швидко розкладає і віру, і сумління і вона буде діяти, аж допоки ми цілковито не втратимо Євангеліє і Христа.
А Слово Боже і сумління, як навчав доктор Лютер – дуже делікатні речі, які слід оберігати від такої розчини. Бо як діє розчина? Вона починає проникати в усі усюди борошна, до якого вона додана так що вона повністю зброджує все і ми тоді маємо те тісто, яке фактично є продуктом розчини. Подібним чином діють і людські додатки до Євангелія. Вони завдають жахливої шкоди, калічать спасенну віру, затьмарюють істину і зводять душі на манівці від Христа, ведучи їх до аду.
Тож і ті, що спрямовують нас до спасіння ділами, пропонують нам розчину фарисейську і ті, що кажуть нам: «Нічого страшного в гріхах немає – Не согрешишь – не покаешься!» Або: «Ну, все, ми вільні і Закону боятись не треба і сатана нічого нам не вчинить». Таким ми повинні чітко давати відсіч і казати, що вони – не християни, як і не є християнином кожен, хто чинить усе, що від нього вимагає грішна плоть.
Такі живуть у гріхах і ті гріхи ще більші, коли їх прикривають Євангелієм, наче воно дає ліцензію грішити. Саме про це й каже нам сьогодні Апостол. Він каже «Христос – Пасха наша». Христос воскрес! Христос спас нас від гріха, а не для гріха! Тож Апостол кличе нас очистити стару розчину, щоб бути новим тістом, прісним тістом, а в нашій традиції доброю, запашною, солодкою паскою.
Бо не можна бути прісним тістом, долучаючись до Пасхи-Христа і водночас дозволяти, аби в нас діяла стара розчина – всякі вірування про спасіння ділами чи вірування в те, що ми можемо залишатись у гріхах і водитись плоттю і за плоттю, куди лишень вона нас поманить. Ця розчина давня – каже Апостол Павло. В ній ми народжуємось і її у світі повно.
І цю давню розчину легко впізнати за її діями – за злобою і лукавством. Злоба – це зовнішні вчинки людини, які наповнені злом – їх, зазвичай, дуже легко впізнати. А з лукавством – важче. Писання називає диявола лукавим і ми молимось в молитві «Отче наш», аби Отець наш Небесний визволив нас від лукавого, тобто від диявола, який любить розставляти пастки і нападати тоді, коли ми ослаблені і нічого не підозрюємо. Так само роблять і його слуги, лукаві люди. Ось такою є ця жахлива розчина – до таких вчинків вона приводить людей. Тож не можна в ній святкувати Великдень.
І навпаки Господь Святий Дух кличе нас святкувати Пасху, Христа, перебувати в Ньому опрісноками чистоти та правди. Грецьке слово, яке доктор Огієнко переклав як «чистота» доречніше перекласти як «щирість». Це фактично – протилежність лукавству. Християнин – щирий, а не лукавий. Він часто через це потерпає, але таке серце в Ньому творить Христос – серце добре, благочестиве та вірне. А святкувати Пасху-Христа у правді означає утримуватись від усякого обману, шахрайства і лукавства, а жити в чесності та праведності відповідно до чистого Божого Слова.
Бачите щирих і правдивих людей, які сповідують Ісуса Христа Своїм єдиним Спасителем – бачите християн, бачите віруючих, які святкують Великдень, Пасху-Христа у щирості та правді. Але навіть святі мають свої слабкості, якусь свою нечистість і навіть свої гріхи, які ще мають бути з нас очищені. І хай це нас не лякає, бо ми живемо в грішній плоті.
І ці гріхи нам Христос виявляє, але не зараховує, бо ми перебуваємо у Христі, а Христос живе в нас, і ми зайняті тим, до чого кличе нас Його Апостол: очищенням старої розчини. Чи ми усвідомлюємо наші гріхи? Звісно! Ми ж поки що не на небесах, а проживаємо в грішній плоті. Але ми чинимо цим гріхам опір.
Якщо хтось не чинить опір гріхові тоді, коли сумління каже: «Чини опір», тоді вони самі руйнують свою віру і не повинні думати, що над ними далі перебуває Божа ласка. Адже для чого нам даний Святий Дух? Саме для того, щоб чинити опір гріхові і не дозволяти, щоб гріхи панували над нами. Господь Святий Дух і сьогодні показує нам нашу Пасху- Христа і втішаючи нас Божою ласкою і прощенням гріхів, кличе нас панувати над гріхом, а не навпаки.
І Він дає нам для цього силу. Боже Слово – живе і діяльне, могутнє і життєдайне. Воно покріплює нас і воно додає нам сили. Наш воскреслий Господь причащає нас Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Євхаристії, прощаючи гріхи наші, очищуючи нас і покріплюючи нас до того, щоб ми святкували Його перемогу і нашу перемогу над смертю, як опрісноки, солодкі паски щирості та істини, як діти Божі, що мають вічне життя. Бо Христос воскрес! Воістину воскрес! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар