(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: «Куди йдеш?» Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком. Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його. А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про праведність, і про суд: тож про гріх, – що не вірують у Мене; а про праведність, – що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже; а про суд, – що засуджений князь цього світу. Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. Усе, що має Отець, – то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить (Євангеліє від Св. Івана 16:5-15).
Христос воскрес!
Дорогі брати і сестри, звідки ми знаємо, що таке добро і що таке зло? Звідки ми знаємо, де правда, а де брехня? Як нам не бути обманутими і жити так, як личить дітям Божим? І найголовніше, як нам здобути вічне життя і не втратити його? Де знайти правду?
В нашому Євангелії на сьогодні Господь розповідає, де і від Кого ми отримаємо правду. Він навіть використовує такий вислів «цілої правди». Грецький оригінал використовує слово пас, тобто вся, Господь говорить про повну правду. Іншими словами не залишиться нічого з правди, яка нам потрібна.
Ця правда не завжди буде для нас тією, яку ми хотіли б почути. Проте то буде правда. Ми чуємо розмову Божого Сина із Апостолами. Чи їм подобалось те, що говорив Ісус тієї миті? Ісус каже їм: «Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: «Куди йдеш?» Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком». Серце учнів наповнилось смутком.
Ось так діє наша грішна природа. Ми хочемо, аби все відбувалось по нашому, або ж ми тоді не будемо щасливі. Нам хочеться жити в раю ще в нашій грішній плоті. Учням хочеться, аби Божий Син перебував з ними завжди і ніколи видимо їх не полишав. Адже, коли Він присутній «Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...» (Мт. 11:5).
Тож коли Ісус говорить про те, що Він повинен піти, то їхнє серце наповнюється смутком. Вони не цікавляться, куди Він має піти, чому Він має піти, що після того має бути і як має бути. Їм сумно, що їхнє перебування з Сином Божим ось-ось має закінчитись. Якби ж то вони спитались!
Адже Ісус говорить про завершення Його земного перебування. Він говорить про те, що Його місія з викуплення людства, Його учнів, усіх нас від гріха, від влади диявола і смерті фактично завершена. Він знає, що Його чекає зрада Юди, зрада Його народу, знущання в Синедріоні та бичування і терновий вінець. Його чекають жахливі муки на хресті за гріхи цілого світу. Він знає, що Його чекає смерть і гріб.
Але Ісус також знає, що Його чекає воскресіння і перемога над гріхом, над дияволом і смертю. Він знає, що Церква буде співати: «Христос воскрес із мертвих, смертію смерть здолав і тим, що в гробах життя дарував!» Проте учнів не питають, що їхній Учитель і Господь має на увазі і куди Він йде.
Ісус же говорить про грядуще вознесіння і про те, що Він сяде праворуч Отця і що Він пошле Утішителя. Поки Він з учнями, Утішитель не прийде. Утішитель прийде теж не для того, аби учні сиділи в замкнених кімнатах і тремтіли зі страху на можливу реакцію невіруючих юдеїв чи світу. Утішитель прийде тоді, коли Своє викупне діло звершить Божий Син, аби учні почали виконувати ту місію, до якої впродовж трьох років їх готував Божий Син.
Учні завершують навчання в Семінарії Христа. Їх чекає випуск і рукопоклодання в День П’ятидесятниці. Про той славетний день говорить їм Господь. Він говорить їм і нам про Утішителя. Ми називаємо Христа Викупителем і Спасителем. Ісус сьогодні каже нам, як нам називати Святого Духа. Він спочатку називає Його Утішителем.
Як Йому личить цей чудовий титул! Він справді нас утішає. Погляньте, наприклад, на Його працю в День П’ятидесятниці. Коли Ісус виконав обітницю і на учнів зійшов Святий Дух, вони почали проповідувати різними мовами. Ті проповіді були дуже могутні. Послухайте, як виразно Святий Дух, діючи через Апостола Петра, виявляє слухачам апостольської проповіді про гріх: «Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили» (Дії 2:22, 23).
Петро не перекладає провини лише на Синедріон. Петро виявляє гріх всім ізраїльським мужам. І він також обвинувачує у смерті Христа беззаконників, людей без Закону Мойсея, тобто римлян. Петро виявляє гріх ізраїльтян. І це не просто гріхи з Другої Скрижалі, які ми коїмо. Петро, а через нього Утішитель, виявляє найголовніший гріх – невірство в Ісуса Христа – гріх проти Першої Заповіді і властиво проти всієї Першої Скрижалі.
Утішитель виявляє кожній людині, що коли вона не вірує в Ісуса Христа, що Він – істинний Бог та істинна людина в одній особі, то вона має гріх, за який вона засуджена до смерті, тимчасової і вічної. Іншим словом, якщо не віруєш в Христа, то ти не віруєш в Бога і ти нещасний, жалюгідний і проклятий грішник. І майбутнє твоє – страшне, як і твій гріх – у вічних муках аду.
Там, де є Утішитель, там будуть лунати такі або подібні слова, але головний зміст їх буде залишатись одним – якщо не віруєш в Ісуса Христа, то не маєш спасіння, не маєш прощення гріхів, а навпаки ти покритий гріхами з голови до ніг і приречений до вічних мук в аду.
Проте Утішитель не лише виявляє гріх. Ісус обіцяє Своїм учням, що Утішитель також засвідчить про праведність. Коли ізраїльські мужі почули від Утішителя через Апостол Петра засвічення про гріх, то «вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?» (Дії 2:37). Проповідував Апостол, але діяв через його проповідь Утішитель. Саме Він привів серця тих ізраїльських мужів до жалоби, до каяття.
Саме так діє Утішитель і нині, коли проповідники Христового Євангелія вірно проповідують Боже Слово. Через їхню проповідь діє Святий Дух. Він приводить нас до каяття. А потім Він нас так само через вірних Своїх проповідників утішає. Апостол Петро дав відповідь свої розкаяним одноплемінникам: «Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш» (Дії 2:38, 39).
Він засвідчив їм про прощення їхніх гріхів в Ім’я Ісуса Христа. Він засвідчив їм про Його праведність, яка стає їхньою праведністю самою вірою в Ісуса Христа. Про це свідчить Утішитель через Своїх проповідників і нині. Він нас утішає тим, що наші гріхи прощені в Христове Ймення, що заради Христа ми виправдані – що Ісус повністю і досконало виконав Свою місію нашого викуплення і визволення, доказом чого є Христове воскресіння, вознесіння і царювання.
Він свідчить також, що поза Христом виправдання немає, бо віра в Христа і праведність мають між собою нерозривний, абсолютний зв’язок. Святий Дух утішає нас Христовим Словом. Утішитель спонукає нас підходити до Господнього Престолу, аби споживати істинне тіло Христа та пити Його істинну кров у хлібові та вині Святої Євхаристії на прощення наших гріхів, аби ми мали Христову праведність, воскресіння, і вічне життя в Його Царстві.
Звідки ми знаємо, що ми виправдані самою вірою в Христа? Звідки ми знаємо, що Христос – праведність наша? Ми про це знаємо від Утішителя, від Святого Духа, Який промовляв через Апостолів і тепер ми чуємо Його слова, читаючи та слухаючи Єванегліє, Дії святих Апостолів, їхні Послання та Об’явлення Івана Богослова.
Господь Христос обіцяє, що Утішитель виявить також про суд. Любі брати і сестри, зверніть увагу на ті слова, які далі каже наш Спаситель. Він не каже, що Утішитель виявить суд над нами. Він каже, що означають ці слова «про суд, – що засуджений князь цього світу». Диявол не має в чому більше обвинувачувати віруючих в Христа, адже наш гріх спокутуваний Христом і ми виправдані Богом заради Христа. Адже «Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого» (Ів. 3:17, 18).
Хто відкидає Христа, як єдиного Спасителя від гріха, той, звісно, засуджений. Але ми, любі брати і сестри, що уповаємо на Христа, ми вже маємо спасіння і вічне життя. Про це нам також свідчить Утішитель, посланий Ісусом. Аби ніхто нас не звів від Христа до інших фальшивих божеств і аби ніхто нас не заманив якимись особливими об’явленнями на духовні манівці і дороги погибелі, наш Утішитель є також Духом правди. Святий Дух славить Христа, звертає наш погляд на Нього, горне до Нього у Святій Вечері і кличе уповати лише на Христа.
Кожне слово, промовлене Ним є правда. Адже Господь Святий Дух – істинний Бог. І Його Слово – істина. Він припровадив нас до цілої правди, до повної правди – Він дав нам Слово Боже. Ми маємо правду. Слово – то правда. І в Апостольські часи, і нині є чимало духів – різноманітних проповідників, які заявляють про те, що вони – від Христа. Апостол Іван кличе нас: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ» (1 Ів. 4:1).
Диявол дуже винахідливий і він буде пропонувати різні версії обману про Христа і про спасіння. Але обман його буде завжди спрямований проти Божого Слова, на перекручення Божого Слова, на спотворення Божого Слова і на відведення нас від Христа. Диявол – дух обману. Але він не матиме успіху, якщо ми перебуватимемо із Духом істини, Духом правди, Якого послав нам Ісус Христос, наш люблячий Спаситель. Бо Дух Святий, Утішитель, Дух істини надихнув мужів Божих записати всю правду.
А як ми перебуваємо з Духом
істини? Перебуваючи у Його Слові, як до цього кличе нас і Господь Христос: «Як
у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте
правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31, 32). Через це Слово діє
Святий Дух, Утішитель Дух істини, Якого послав нам Христос. Бо Він воскрес!
Воістину воскрес! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар