Емансипація і каналізація

... Справжня емансипація публічного життя від трансцедентних моральних контролю та стримування настала не в епоху Лютера, а в епоху Чарльза Дарвіна. "Природний відбір" викликав до життя подобу дизайну в природі без будь-якого дизайнера і, таким чином, учинив Бога інтелектуально зайвим. Це наукове та філософське переміщення "зрештою забрало Бога з природи (якщо не з реальності) настільки ж ефективно, як і атеїзм".[1]  Виникла масивна культурна революція, яка не припиняла виливати свою злобу на християнські заяви про правду зокрема і на моральні цінності західної цивілізації в цілому. Вже вікторіанці підозрювали, що викинувши за борт християнську догму, вони жили в етичному розумінні на «ароматі порожньої вази».[2] Вплив[3] на наш час  більше нагадує прорвану каналізацію, яка затоплює наше суспільне життя всією своєю бридотою і підлістю, вінцем яких є ганьба жахливого убивства ще ненароджених.

---

[1] N. G. Gillespie, Charles Darwin and the Problem of Creation, с 153…

[2] Ця фраза належить Ренанові. Sir Arnold Lunn and G. Lean, Chrisrian Counter-Attack, c. 18.

[3] Емансипації (під впливом дарвінізму).