Служіння Богові - не втеча в пустелю

Ми також повинні зауважити справжнє значення слів.[1]  Бо ви знаєте, що ці слова, які позначають служіння Богові, в церкві папи були перекручені.  До того ж, це сталося й через те, що ніхто не вважав за потрібне досліджувати цей текст уважно або, радше, через те, що через нашу невдячність Бог вдарив нас такою сліпотою, що ми не бачили того, що лежало в нас просто перед очима.  Бо, зверніться до книг нещодавніх богословів і побачите, що для них «служити Богові» – ніщо інше, як втікати в пустелю, полишати домашні та суспільні обов’язки, і ховатися в монастир.
Але якщо це – правдиве значення, то який сенс у всіх тих наказах, якими переповнені книги Апостолів – про любов  одне до одного в подружжі, про послух слуг, про чесність і поміркованість панів і про сумлінну опіку в адмініструванні урядом? Хіба ж не показують всі ці накази, що саме радить Євангеліє для всіх станів у житті?  Тож хіба не було глупством навчати, що служити Богові – означає втікати від усіх цих посад у житті і міняти не лише одяг, але й саму природу та стать?  Бо що ще роблять монахи, як не бажають всупереч Божому порядку, бути чимось іншим, а не справжньою людиною? Хіба ж це не цілковита нісенітниця?
Мартін Лютер, З тлумачення другого Псалма

---

[1] Псалом 2:11: "Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!"