Найпривабливіший в очах Божих не той,
хто здається найпокірнішим сам собі, а той, хто бачить себе як найбруднішого і
найпорочнішого. Причина полягає в тому, що він ніколи не бачив би свого бруду,
якби не був просвітлений у глибинах свого єства святим світлом. Та коли він має таке світло, то він –
привабливий і чим яскравіше це світло, то тим привабливішим він стає. А чим
яскравіше світло він має, то тим більше бачить себе як огидного та негідного. Тож це правда – той, хто найпорочніший у
власних очах – найгарніший в Бога і навпаки – той, хто дивиться на себе як на
найгарнішого – перед Богом цілковито огидний, бо йому бракує світла, аби себе
побачити. Таким чином блаженна Діва
каже: «Зглянувся Він на покору Своєї раби» (Луки 1:48).
One dogma but many dogmatics. . .
16 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар