Давид непохитно і впевнено дотримується
цієї єдності Особи. Христові Цареві дає
два імені – велике божественне Ім’я, Господь і мале людське ім’я, Владика. Таким чином він зазначає про дві природи у
Христі – божественну і людську, втім говорить він не про двох, а про єдиного
Господа та Владику, аби показати єдність Особи, що Христос, Господь, наш
Владика – одна-єдина Особа. Він розрізняє природи і кожній з них дає особливе
ім’я. Але він не розділяє Особу, а
тримає Особу нерозділеною. Наслідуймо цього пророка у тому, як він Святим Духом
пророкує, що Христос – Господь і Владика усіх нас, але все-таки немає двох
Господів або Владик, як і немає двох Месій, ані двох Царів, а є один-єдиний
Господь, наш Владика, один-єдиний Месія і Цар.
Немає коментарів:
Дописати коментар