Коли сатана мучить сумління Законом

… Коли сатана мучить сумління Законом – Книга Об’явлення (12:10) каже, що вдень і вночі він обвинувачує святих перед Богом, тоді варто, аби ти виступив проти сатани і сказав: «Яке тобі до цього діло? Врешті-решт, не проти тебе я згрішив, а проти мого Бога. Я – не твій грішник, тож яке ти на мене маєш право? Тож якщо я згрішив і те, в чому ти мене звинувачуєш є справді гріхом (бо сатана часто лякає розум уявними гріхами), то я згрішив проти Бога, Який милосердний і терпеливий. Я не згрішив ні проти тебе, ні проти Закону, ані проти мого сумління, ані проти якоїсь людини чи ангела, а проти Самого Бога. Але Бог – не диявол. Він не пожирач і не хижак, як ти, що лякає і погрожує смертю. Бог – милосердний до грішників, Він – досконалий і нетлінний, вірний і праведний. Проти такого Бога я згрішив. Я не згрішив проти тирана чи убивці. Тож будучи тираном і убивцею, ти не маєш наді мною права. Бог має право, а  Він – добрий і милосердний і Він прощає гріхи тих, що в них сповідуються. Він – розгніваний лише на тих і погрожує лише тим, що відмовляють визнавати свою нечистоту і заперечують те, що Він у Своїх судах – праведний».

            Мартін Лютер, З лекції на Псалом 51