Потому сказав Лютер: «Ми хочемо, як на те Божа воля,
старанно трудитися, аби нашим наступникам залишити істинну Церкву та школу, в
якій би вони пізнавали, як правильно слід вчитися та правити: хоча я боюся, що
через велику невдячність і безбожність світу, це світло довго не сяятиме – не
більше 50 років. Так воно завжди було, як-от за праотців воно сяяло за Адама,
Ноя, Лота, Мойсея, Ісуса Навина, Самуїла, Давида, Йосії і Єзекії, а між ними
приходив Ваал, якого слід було знову й знову проганяти.
Згадайте
про те, як Слову Божому велося в час Христа – воно й п’ятидесяти років не протривало – вже в
час Апостолів з-поміж фальшивих братів поз’являлися єретики. А потім прийшов Арій. Потому Слово Боже знову
відновили Амвросій, Іларій і Августин. Воно ж незабаром знову було втрачено
через вандалів і лангобардів. Подібне відбувалося в Греції та інших країнах і
воно завжди в мандрах, як-от нині мандрує в Данії і в Англії і, сподіваюся, в
Італії, і то не без багатьох послідовників, бо Церква зростає через кров
мучеників і через неї очищується, бо (Пс. 115 (116):6) смерть її святих
цінується Господом і Богом кров богобійних вшановується. Коли про це забувають
люди, то на небесах волає кров Авеля і її мусить Бог почути. Тож після того, як
у світі постають такі великі злоба і невдячність, і безбожні норови, Євангеліє
піднімається знову, а Антихрист знову повалений на землю. Таке відбувається
тому, що як і до цього, допоки світло Євангелія не принесе день, люди гріхів не
бачать і розпізнати їх не можуть. Але коли зійшла вже світанкова зоря, то
просинається цілий світ, наче з якогось дурману і починає розглядати ті гріхи,
які до цього у сні та в темряві ночі бачити не міг.
Сподіваюся,
що Останній День не забариться і настане не довше як за сто років, щоб Слово
Боже знову не пропало і через нестачу служителів Слова не спала на світ
величезна темрява. Бо тоді весь світ озвіріє і настане тоді надзвичайно жорстоке
життя. Тоді залунає голос (Мт. 25:6): «Ось молодий, – виходьте назустріч!» Тоді
Бог вже не зможе терпіти.
Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера
Немає коментарів:
Дописати коментар