Іншого разу говорив доктор Юстус
Йона панові докторові Лютерові про якогось вельможу шляхетного походження з майсенського
краю, якому немає діла ні до чого, окрім збирання величезних сум грошей і
добра, і великих скарбів і, що він був наче зачарований, що зовсім не звертав
уваги на П’ятикнижжя
Мойсеєве. Цей же вельможа курфюрстові Саксонії, герцогові Йоганнові Фрідріхові
(а його милість, курфюрст, багато йому говорив про вчення Євангелія) дав ось
таку відповідь і промовив: «Милостивий пане, Євангеліє вашій милості нічого не
дає». Тоді сказав доктор Мартін Лютер: «А висівок там не було?» І розповів одну
байку про те, як лев запросив у гості всіх тварин, зготував багату царську
страву та запросив на неї ще й свиню. І ось, коли подавали дорогі їства, а
гості розсідалися, то заговорила свиня: «А тут є висівки?» А тут ще й наші
епікурейці. Ми, проповідники, виставляємо перед ними найкращі і царські страви,
як-от: вічне блаженство, прощення гріхів і Божу благодать – вони ж це рилом
відкидають і все перекопують у пошуках талерів: та й навіщо корові
мускати? Вона із задоволенням їсть солому.
А ось що сталося з панотцем,
Амвросієм Р. із його парафіяльними дітьми. Коли він їм строго докоряв про Боже
Слово, аби вони його старанно слухали, то вони сказали йому: «Так, любий
панотче, коли б ви закотили в церкву
бочку пива і нас всіх би до неї покликали, тоді ми би з радістю посходилися».
Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера
Немає коментарів:
Дописати коментар