НАЙКРАЩЕ
ДЛЯ ІСУСА
Коли
ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі,
підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного
мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому! А
дехто обурювались між собою й казали: «Нащо таке марнотратство на миро? Бо
можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати».
І нарікали на неї. Ісус же сказав: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона
добрий учинок зробила Мені. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете,
можете їм робити добро, – Мене ж не постійно ви маєте. Що могла, те зробила
вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки
ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, – на пам'ятку їй буде сказане й
те, що зробила вона!» (Євангеліє
від Св. Марка 14:3-9).
Божій Церкві… посвяченим у
Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й
Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.
Дорогі брати і сестри, одного
видатного вашингтонського монсеньйора і прелата запросили на банкет,
влаштований на ювілей його служіння на парафії. Відомий політик мав служити на
зібранні ведучим, але десь він затримувався і не прибув вчасно, то гості
вирішили поки ведучий в дорозі, взятися за виголошення тостів. Все більше і
більше гарних слів висловлювалося на адресу ювіляра-церковника, аж він нарешті
підвівся, аби прийняти їхнє вшанування.
«Любі мої брати і сестри», – промовив
святий отець. «Ви знаєте, що тайна сповіді завжди залишається за сімома
замками. Я не збираюся порушувати тайни сповіді. Я лише натякну на мої перші
враження по прибутті до Вашингтону 25 років тому. Ви знаєте, я думав, що
потрапив у жахливе місце. Перша людина, яка увійшла в сповідальню в перший день
мого служіння, розповіла мені таке, від чого в мене на голові волосся стало
дибом. Стільки хабарів, крадіжок і
корупції здійснила та людина! Але час минав і я зрозумів, що насправді я
потрапив до дуже славної спільноти гарних людей і для мене честю було
перебувати з вами упродовж усіх цих років.
Коли він ще промовляв, то нарешті
прийшов і наш ведучий, славетний і відомий політик. Просто з дверей він
поспішив до святого отця і з ходу промовив: «Я ніколи не забуду того першого
дня, коли наш шанований отець розпочав своє служіння. І я, будучи глибоко
віруючою і, як ви знаєте дуже духовною людиною, – саме я, мав честь бути першим,
хто зайшов у сповідальню, аби поділитися з ним моїми духовними викликами та
здобутками».
Інколи лицемірство дуже вдало і
дуже довго ховається. Але настає певний час і це лицемірство обов’язково виявляється. Сьогодні
ми святкуємо Вербну неділю – день, коли Господь увійшов у Єрусалим. Виконується
пророцтво, яке ми чуємо в Св. Пророка Захарія – до Єрусалиму прийшов Цар і
Спаситель. Наш сьогоднішній євангеліст, Марко, описує цю подію: «Багато ж
народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в
полях. А ті, що йшли перед Ним і позаду,
викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Благословенне
Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!» (11:8-10).
А лицемірам, які вимагали від
Нього: «Учителю, заборони Своїм учням!» Ісус промовив у відповідь: «Кажу вам,
що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Лк. 19:39, 40). Іншим лицемірам,
одягнутим у ризи та наділеним великою владою і організаторам величезного
корупційного діяння – перетворення дому молитви на торговище обурюються, якою
то владою чинить усе Бог Син і чи Він Сам розуміє, що відбувається, Син Божий
відповідає: «Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив
Ти хвалу?» (Мт. 21:16).
Здається, що лицеміри мають одну
спільну рису – вони не хочуть, аби Бог отримував те, що Йому належить –
найкраще. Сьогоднішня наша євангельська оповідь переносить нас з Єрусалимських
вулиць і в інше місце і на трохи часу вперед: у Віфанію, до дому Симона, який
колись хворів на проказу. Тепер же він організував гостину для Ісуса.
Віфанія – це наче штаб-квартира
Царя Ізраїлевого. Тут для нього навстіж відчинені двері благочестивої і
побожної родини – дому Марти, Марії і їхнього брата Лазаря. Але сьогодні Він
перебуває в іншому домі – в домі зціленого прокаженого. І ось, коли гості разом
із Ісусом сидять за столом, до дому заходить одна жінка, яку євангеліст Марко
на ім’я не називає. В
неї в руках алябастрова пляшечка – пляшечка з прозорого каменю, яка сама по
собі може бути плодом кропіткої праці та витвором мистецтва.
В пляшечці – дуже цінне народове
миро. Якщо провести аналогію з нашим часом, то в руках в неї пляшечка
надзвичайно дорогих парфумів. Цілком можливо, що це були найдорожчі парфуми в
світі. В інтернеті можна знайти інформацію про найдорожчі парфуми
сьогоднішнього світу. Вони називаються DKNY Golden Delicious і певно найбільшу вартість їм дає пляшечка, яка
має і золото, і срібло, і масу дорогоцінного каміння. Вартість такої пляшечки
парфумів – один мільйон доларів США.
З надзвичайно дорогою пляшечкою мира – найкращих парфумів,
наша жінка підходить до Ісуса, розбиває ту пляшечку, тобто відламує горловину
її і виливає все це миро, ці прекрасні парфуми Ісусові на голову. Прекрасний
аромат заповнює весь простір довкола Сина Божого і заповнює цілу кімнату. Цар, Який ось входив до Єрусалиму, отримує
прекрасне помазання. Як написано в Псалмі 44: «Моє серце бринить добрим словом,
проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця! Ти кращий від
людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог
навіки Тебе. Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та
величність Свою, і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи
правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця
Твоя! Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце
Царських ворогів. Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло
Царства Твого. Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому
намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх. Миро, алое й
кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили»
(1-9). Найкраще миро, найдорожче миро
призначене для Ісуса і вилито на Нього.
Але аромат парфумів перебиває раптом сморід слів, сморід
лицемірства, вдаваної побожності і позірного піклування про знедолених. «А
дехто обурювались між собою й казали: «Нащо таке марнотратство на миро? Бо
можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати». Як часто ті, що волають про інтереси
вбогих, виявляються звичайними злодіями і пройдисвітами!
Євангеліст Іван пише, що речником тих, хто нарікали був один
із Христових Апостолів, який дуже вміло вдавав із себе благочестивого та
побожного. Господь Святий Дух свідчить вустами Апостола Івана: «І говорить один
з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: «Чому мира оцього за
триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?» А це він сказав не тому, що
про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав
те, що вкидали» (Ів. 12:4-6).
Насправді напад всіх юд, і всіх інших лицемірів – Божий Син.
Адже це Йому робляться дари. Це на голову Ісуса виливає віруюча дорогоцінні
парфуми. Вона Ісусові дає все найкраще. На неї нарікають невіруючі і
злодії. Ісус не захищає Себе. Ісус
захищає Марію: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий
учинок зробила Мені».
І додає: «Бо вбогих ви маєте завжди з
собою, і коли схочете, можете їм робити добро, – Мене ж не постійно ви маєте.
Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, –
на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!»
Хочете робити добро? Не розраховуйте
на чужі гроші – давайте власні гроші. Не маєте так багато як наша віруюча жінка
– заощаджуйте, відкладайте і у вас з’явиться можливість зробити добро Ісусові, підтримавши Його
Наречену – Церкву. І у вас з’явиться
можливість допомогти тим бідним, яких ви знаєте і які справді потребують
допомоги.
Господь хвалить нашу віруючу жінку
ще й за те, що вона вірує Його Слову і дуже серйозно ставиться до слів Божого
Сина, що Його мають видати на розп’яття. Вона вірує, що
Ісус – Агнець Божий, Який на Себе гріх світу бере. Святий Дух, Який живе в ній, спонукає її
таким чином намастити тіло Месії на похорон. Все найкраще для Ісуса.
Все найкраще – для Ісуса, бо Ісус
віддає все найкраще нам, любі брати і сестри. Чому Він це робить? Бо Він вас любить! Він не
входить у Єрусалим, аби запанувати над світом, хоча Він – Бог всемогутній. Він
входить у Єрусалим, аби менш як за тиждень у Єрусалимі бути розп’ятим за всі наші гріхи.
Все найкраще для Ісуса дають віруючі
люди. Сам же Ісус від нас бере, забирає найгірше, найжахливіше, найогидніше –
наші гріхи і провини. Їх Він обмиває Своєю невинною і святою кров’ю. Ісус віддає нам найкраще.
За кожного з вас, любі брати і
сестри – грішники, як і я, Ісус віддає Самого Себе – святого і праведного. Він
за вас і за мене віддає Своє святе життя. І долає Своєю смертю нашу
смерть. Даючи нам найкраще – перемогу
над гріхом, над дияволом і його огидними та підступними звинуваченнями і самою
смертю.
Ісус забирає наші жахливі провини, а
нам дає найкраще – Свою праведність. Він зодягає нас у неї і вас, що каєтесь у
гріхах і уповаєте на Христа, Син Божий проголошує виправданими. І Він дає вам
найкраще – синівство у Отця. Ісус дає вам найкраще – вічне життя. Ісус дає вам
найкраще – Царство Боже, спадкоємцями якого ви стаєте самою вірою в Христа.
Хтось може хвалитися власною великою
духовністю і тим, що він перший зайшов був у сповідальницю, але в нас немає
хвалитися чимось нашим, хіба що нашими гріхами. Проте у нас є Христос, наш
любий Спаситель. А Він дає нам весь час усе Своє найкраще: Своє прощення, Свою
праведність, Своє піклування, Свою опіку, Свої істинні тіло та кров у Святій
Вечері, і Свою святу любов, яка ніколи не перестає. Ще трохи і Він повернеться
у славі і ми отримаємо ще краще небо і ще кращу землю. І будемо жити радості та
блаженстві з Отцем, і Сином, і Святим Духом вічно. Прийди, Господи Ісусе!
Амінь!
Благодать Господа нашого Ісуса нехай
буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар