Фальшиві апостоли шукають власної слави

   

Павло завдає фальшивим апостолам сильного удару, коли показує їм, що вони уявлення не мають про основу на якій істинний християнин шукає своєї слави. Він навчає їх, що християнин пишається тим, чого інші люди соромляться – хрестом і його стражданнями.  Головна суть цього уроку полягає в тому, що у проповідникові чи вчителеві немає більш шкідливого та отруйного пороку ніж марнославство.  Служіння установлене, аби на меті мати славу Божу і її поширення, а служителі повинні, заради Божої слави, зазнавати ганьби та сорому. Світ Слова не терпітиме. Не може той, хто шукає власної слави у проповідуванні, залишатися на праведній стежці та проповідувати чисте Євангеліє. Відповідно такий уникає прагнення до Божої слави і він мусить проповідувати те, що догоджає людям, що приносить йому шану те звеличує його вміння і мудрість.

                                         Мартін Лютер