Гріх проти Святого Духа

1. Самовпевненість щодо милосердя Божого чи щодо безкарності гріха, наприклад, коли хтось, покладаючись на Боже милосердя, легко грішить, будучи хибно переконаним, що він не втратить спасіння, хоча він зухвало продовжує безмежно грішити без каяття і без навернення та гине у своїй впертості.
2. Впертість, коли людина із твердим і нерозкаяним серцем відкидає та зневажає заклики до покаяння та докори Слова Божого, із впертою ворожістю не хоче ні чути, ані слухатись, а радше, чим більше їй докоряють, тим більше вона стає запеклою і гіршою. І так само тоді, коли вона не визнає гріхи гріхами, а виправдовує їх, захищає їх і ними хвалиться.
3. Напад на відому істину, коли людина, яка знаючи відому істину Божого Слова, порушує її, вражає сумління та противиться йому та із фарисейською ненавистю приписує це діло Святого Духа дияволові.
4. Відчай, якщо людина одночасно втрачає надію на Божу благодать і спасіння, незалежно від того, скільки їх дається у Христі через Слово і запечатується Таїнствами.
5. Заздрість через братню благодать, коли людина через неприязнь і сильну ненависть заздрить своєму братові та ближньому, що він має благодать Божу, дари Святого Духа та спасіння у Христі.
6. Кінцева нерозкаяність, коли людина, вперто, перебуваючи у гріхах, помирає без навернення та покаяння...

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства