Як каже тут Давид, Своїм
дітям Бог дає щирі скарби. Тож як любі діти Божі ми не повинні хвалитися ані
нашою мудрістю, ні силою, ні багатствами, а тим, що маємо ми «дорогоцінну
перлину» (Мт. 13:46), любе Слово, через яке ми знаємо Бога, нашого любого Отця
та Ісуса Христа, Якого Він послав (Ів. 17:3).
Ось – наш скарб і спадщина, і цей скарб і спадщина – певні, вічні і
кращі від усіх світських володінь. Хто
лишень має цей скарб, тому байдуже, що хтось накопичує гроші, веде розгульний
спосіб життя, перебуває в гордині та чванливості. Хай його це не турбує, хоча й
може він бути зневажений і бідний в очах
світу. Але хай дякує Богові за Його невимовний дар (2 Кор. 9:15) і молиться,
аби й далі в ньому перебувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар